Біля знака з напи­сом «Літин» зупинився, аби щось купити на автозаправці.

А вже за лічені хвилини 36-річного чоловіка смертельно травмувала машина. Як згодом з’ясувалось, за кермом був громадянин Боснії та Герцеговини, котрий поспішав на зустріч до нареченої в Одесу. Шансів залишитись живим у нашого земля­ка не було – численні переломи ре­бер, ноги, хребта… Іноземця право­охоронні органи поселили в готелі, а вже наступного дня він зустрівся зі згорьованою родиною. Вину визнав.

– Спілкувався англійською мовою. Моя донька робила переклад. Іно­земець вибачився. Розповів, що їхав до Одеси на зустріч з коханою. Про­їхав багато кілометрів, мабуть, був стомлений та закуняв, що й при­звело до біди. За його словами, він не бачив Валерія. Це мене неабияк здивувало, адже місце добре освіт­лене, поряд три великих автозап­равки! Більш того, син був високого зросту, — каже батько загиблого Валентин Шмигельський, який раніше працював у поліції й нині допомагає людям як правозахис­ник. – Напередодні слідчого експе­рименту я дізнався, що водія відпу­стили, завезли до Могилева-Подільського, й звідти він поїхав додо­му. Це стало справжнім шоком. Знаю, що справою займався облас­ний слідчий відділ. Казали, що ава­рія сталась за межами міста. І це син винен, адже дорогу перебігав.

Хоча я був у судмедексперта і він пояснив, що удар стався ззаду, про що свідчить характер тілесних уш­коджень. Слідів гальмівного шляху зовсім не було, водій став аж за 150 метрів. Хоча почався населений пункт і він повинен був слідкувати за швидкістю.

Де саме від­булось зітк­нення, так і не було визначено. А невдовзі справу взагалі зак­рили, бо начебто кермувальник не мав можливостей уникнути наїзду. То ж вийшло, що жодного покарання іно­земець за злочин не поніс. Аби вип­равити ситуацію, я письмово звер­тався до прокуратури, але відповід­ного реагування не отримав.

Відомо, що відразу після ДТП у прес-службі обласної поліції по­відомляли, що законних підстав для процесуального затримання інозем­ного громадянина у слідства не було. Адже водій з місця пригоди не тікав, викликав поліцію та «швидку», доче­кався приїзду поліції. Був допитаний, а машина знаходилась на арештмайданчику. В рамках відкритого кримі­нального провадження водію загро­жувало до 8 років позбавлення волі. Та нині у поліції констатують: після проведення усіх необхідних експер­тиз слідчі дійшли висновку, що у во­дія не було можли­вості уникнути на­їзду.

– Чоловік пере­ходив дорогу у невстановленому місці та на неосвітленій ділянці дороги. Батько за­гиблого був ознайомлений із ма­теріалами справи та їх не оскар­жував. Якщо ж рідні мають пре­тензії щодо розслідування, можуть звернутись із заявою, — кажуть нині у прес-службі.

Зазначимо, що про бійця Вале­рія Шмигельського наша газета неодноразово писала. Він з 2014 року пішов воювати добровольцем. Служив офіцером по боротьбі з ко­рупцією у Вінницькому зональному відділі військової служби правопо­рядку, офіцер добровільно погодив­ся на участь у переговорній групі, щоб разом із Іваном Без’язиковим та Євгеном Мандажі забрати тіла загиблих українських вояків із-під Степанівки. Там наших воїнів і по­лонили сепаратисти. А далі чотири місяці невизначеності, витримки й титанічних зусиль рідних і друзів, щоб повернути Валерія Шмигельсь­кого додому. Валерій знову на три місяці вирушив у зону АТО, а на час фатальної аварії саме перебу­вав у нетривалій відпустці…

Віталіна ТРУДЬКО