Нагадуємо, що влітку 2016 року на ставку у селі двоє хлопців втопили 32-річного Володимира Базюня. Чоловік рибалив на човні. Знайомі гукнули його з берега, телефонували, але Володимир не схотів із ними спілкуватись. Тож вони попливли до Володимира та почали перекидати човна. Володимир впав у воду. Один із нападників, Олександр, почав занурювати його та, врешті, втопив. Тоді ж рідні й близькі загиблого Володимира неодноразово вимагали справедливості…

— Втопивши сина, хлопці відігнали його човен до берега і спокійно пішли додому спати… Ми вдень та вночі шукали Вову. Його телефон мовчав… Хлопець, який його втопив, зранку ще прийшов до нас і питав буцімто зі здивуванням, чи Вова вдома. Вирішив так замести сліди. Ми зрозуміли, що сталась біда. Викликали правоохоронців, рятувальників. Тіло Вови спочатку не могли знайти. Врешті його на глибині п’ять метрів знайшли водолази з Ладижина. Вова зігнувся, в руках намертво стиснув телефон та кепку. У його легенях майже не виявилось води, — розповіли рідні й близькі загиблого чоловіка. — Хоча судмедексперт вказав причиною смерті асфіксію, ми вважаємо, що Вову придушили чи вдарили, аби він знепритомнів, не чинив опору. До речі, другий хлопець сам вказав, де сталась трагедія… Мабуть, совість таки замучила. Олександр, навпаки, сміявся з нас, коли ми з жахом спостерігали, як з води врешті дістали тіло сина. Навіть не вибачився, не сказав, що жалкує за вчиненим. Із Вовою вони раніше товаришували, батьки Олександра завжди рибу у нього купували. І ось така «подяка»!

За інформацією прес-служби прокуратури Вінницької області, нападник тоді був у стані алкогольного сп’яніння. Теплицький районний суд взагалі ж виправдав його…

— Однак вироком Апеляційного суду чоловіка засуджено на чотири роки позбавлення волі, стягнуто на користь потерпілої 16 тисяч 400 грн. матеріальної шкоди та 200 тисяч гривень моральної шкоди. На призначенні саме такої міри покарання наполягав прокурор у своїй апеляційній скарзі.

Втім, у прокуратурі не повідомили одну важливу деталь — винуватець трагедії потрапив під амністію. Тож за гратами він так і не перебуватиме…

— Cуд застосував майже максимальне покарання за статтею 119 – 4 роки позбавлення волі. Санкція статті за вбивство через необережність передбачає від трьох до п’яти років ув’язнення. За результатами розгляду справи не виявлено ознак того, що це вбивство вчинене умисно. Так, обвинувачений потрапив під дію амністії, бо має на утриманні доньку 2011 року народження. Амністію можна отримати за вчинення такого виду злочину, – пояснив суддя-спікер Вінницького апеляційного суду Анатолій Кривошея. – Тому винесене таке рішення, але це не означає, що людина вважається такою, яка не має судимості. Крім того, колегія суддів стягнула з підсудного моральні та матеріальні збитки, заподіяні рідним і близьким загиблого. Вирок вже набув чинності.

У свою чергу, рідні й близькі Володимира Базюня категорично не згодні із цим рішенням суду.

— Виходить, що можна втопити людину та вийти сухим з води у прямому та переносному значенні слова? Два роки тривало слідство та суди. 28 травня минулого року ми отримали перший шокуючий виправдальний вирок у Теплику! Добре, що наш адвокат Олексій Якименко та прокурор Іван Січкаренко згодом оскаржили його, — плаче мати загиблого Тетяна Сергіївна. — Але нинішнє рішення у Вінниці виглядає так, ніби винуватця смерті сина покарали однією рукою, а іншою — відразу виправдали! Наче фокус у цирку! Бо він й доби за гратами не провів… Так само, як і інший нападник на мого сина, якого відразу чомусь визнали лише свідком.

Винуватець трагедії не визнав свою провину… Бо у Теплику за нього говорив адвокат, а у Вінниці він лише щось пробурмотів про амністію. Мовляв, у нього є маленька дитина. Наскільки нам відомо, він взагалі не бере участі у її вихованні! Я ще не знаю, чи будемо оскаржувати це рішення суду у Вінниці. Але будемо боротись за честь загиблого Володимира до останнього!

Редакція готова вислухати інші точки зору на цю ситуацію.