Але цього року свято було особливим — Православна Церква України провела хресний хід вперше. У Софії Київській Митрополит Київський і всієї України Епіфаній провів урочисту божественну літургію на честь дня Хрещення Русі. Предстоятель Православної Церкви України під час богослужіння повідомив гарну новину: Елладська церква визнає автокефалію української. Як доказ цього у Божественній літургії до 1031-річчя Хрещення Руси-України взяли участь представники Елладської православної церкви. Після Митрополита Епіфанія до українців звернувся представник Вселенського Патріарха Варфоломія — Митрополит Галльський Еммануїл. Він зазначив, що у Константинополі надзвичайно раді бачити те, що українські християни «тверді в своїй вірі і віддачі вченню».
До Хресної ходи Православної Церкви України у столиці долучились 47 представників від релігійної громади Спасо-Преображенського храму села Лука-Мелешківська Вінницької області. Більшість були одягнені у вишиванки та не приховували сліз радості. Своїми емоціями поділились із нашим кореспондентом.
– Із транспортом нам допомогло місцеве підприємство. Спочатку провели молебень у храмі ПЦУ в Тютьках, де настоятелем є отець Іоан. Саме він і став ініціатором поїздки, також нас супроводжувала матушка Ірина – дружина нашого священика Віктора Чверкуна. Ми були на відстані витягнутої руки від високого духовенства і вразило, що жодних кордонів між нами не було. Всі посміхались, на території святої Софії Київської панували благодать та позитив. Люди дякували за Томос. – повідомили нам парафіяни ПЦУ у Луці-Мелешківській.
Представники Вселенського патріарха Варфоломія та Елладської церкви спільно з Митрополитом Епіфанієм провели причастя, а це має велике значення для української церкви. Після того всі рушили Хресною ходою до Володимирської гірки. Зворушливо було, адже біля кожної групи людей йшов капелан. Й коли ми дійшли до Стіни слави загиблих воїнів та Небесної сотні біля Михайлівського собору, то молились та вигукували «Слава Ісусу Христу! Слава Україні». Також з нами їздили батьки Богдана Коломійця, який загинув в АТО в кінці травня минулого року. Отець Іоан та матушка Ірина звершили заупокійну літію, а ми просто віддали шану всім полеглим бійцям за волю і славу України.
Коли завершився молебень, зі всіма вірянами заспівали пісню «Церковця», яка наче написана про нашу церкву й відображає стан наших душ. У той час повз нас проходило вище духовенство й нас почув та підійшов владика Симеон. Кожного благословив. Чимало людей, яких ми вперше бачили, запитували, чи ми ті самі віряни з Вінниччини, які вже кілька місяців відстоюють свою українську церкву. Висловлювали свою підтримку, й це було надзвичайно приємно. Коли ми фотографувались біля Михайлівського собору, дуже яскраво світило сонце. Наче храм на небесах… Після всього на душі стало радісно, відчували піднесення й зовсім не відчувалась втома.
Отець Іоан з Тютьок, який теж був з вінницькими парафіянами, одним із перших перейшов до ПЦУ.
– Для себе це рішення прийняв давно. Маю два приходи — у Тютьках та селі Рівець. В останньому сталось так, що нас зібрав похорон, і я перед людьми запитав, чи будемо переходити. Вони всі були «за» і сказали, що я «нормальний батюшка». Перед об’єднавчим собором у грудні зібрав громаду села Тютьки і теж запитав, чи залишаються з Кирилом, чи будуть в складі Православної Церкви України. Парафіяни обрали останнє. Чесно кажучи, був радий, що наші бажання збіглись, — розповідав він нашому журналісту. — Тоді перед самим об’єднанням ще раз перепитав громаду, і люди підтвердили своє рішення.
Слава Богу, що минулось без конфліктів, хоча колишні соратники із Московського патріархату телефонували та називали зрадником віри. Але я думаю: що ж я продав? Я залишився у Православ’ї. Навпаки, це вони зрадники, бо продають Україну Путіну, а не піднімають її. На другий день після Об’єднавчого собору ми вже молилися за Епіфанія. Патріарха Кирила не поминаю, бо зрозумів, що він забагато брехав. Так само робили його прибічники на Вінниччині. Як вони могли бути Українською церквою, якщо свої дії погоджували з Росією і на місці Онуфрій нічого не вирішував. Московська церква — це сильна пропаганда та зомбування наших українців. Це гірше ядерної бомби.
Вікторія Снігур
