Чорний вівторок
4 бійці в одну мить пішли в Небеса. Захистивши тебе, мене, нас, Україну. Один із них – наш земляк.
Пом’янімо їх і більше 10000 інших – що полягли за наш мирний сон. І нехай запитає себе кожен – чи потрібно вірити слову ворога: про безстрокове перемир’я, не стріляти, не давати відсіч…
А що вже зараз заважає назвати війну війною? Окупанта – окупантом. І покласти на нього повну відповідальність за окуповані території, визнати лінію фронту тимчасовим кордоном, порушення якого несе відповідь без попередження?
Ми втрачаємо щоденно на війні солдатів. А вона у всіх країнах світу звучить як незначний конфлікт! Чому досі так? Уже після приходу нової влади? Нехай відгукнуться ті, хто вважає, що в Україні не війна!
Висловлюємо щирі співчуття рідним та друзям воїнів, які віддали своє життя за рідну країну.
Редколегія
