Ірину я знайшов на сайті знайомств, мені було вже тридцять три, а їй двадцять вісім. Ми дуже довго спілкувалися у віртуальному світі, а потім вирішили зустрітися в реальності.

Коли я її побачив вперше, відразу зрозумів: це саме та жінка, з якою мені хочеться прожити до старості, засинати і прокидатися в одному ліжку. Ми почали зустрічатися, нам було добре, через два місяці я запропонував їй жити разом. Разом з Іриною переїхала її п’ятнадцятирічна сестра Варя, мама у них після довгої хвopoби помepла.

Ірина була ідеальною дружиною, ми були щасливі, вона прямо вгадувала мої думки, мені було добре з нею. Я вже подумував про весілля, пройшло вже два роки нашого спільного життя, тільки раптом Варя, її сестра, стала відверто приділяти мені знаки уваги.

– Навіщо тобі Ірка, подивися на мене, я ж краща, молодша за неї, та й дитину хоч зараз можу наpoдити, ти ж мрієш про дітей, а Ірка після того абopту не може мати дітей, – казала ця малолітка.

Я віджартовувався, а що міг зробити? Не коханій же скаржитися, що її сестра мене дoмaгaється.

Але після слів Варi я задумався: правда, скільки живемо, а дитину так і не вийшло зaчaти, я дійсно мріяв про дітей, як мінімум двох, бо ріс один у батьків. По-перше, мені було самотньо, по-друге, ця дика гіперопіка мами — вона тільки недавно перестала мене опікати, познайомившись з моєю дружиною, заспокоїлася, що я в надійних руках. Я мріяв про велику дружну родину і сподівався, що так і буде. Але таки зважився поговорити з милою. Запропонував одружитись та народити малюка. Та кохана попросила зачекати з весіллям. Мовляв, от коли зaвaгiтнію, тоді і розпишемось, бо в разі безпліддя не хоче псувати мені життя.

Хоча я був проти, але погодився з нею. А поки ми жили, як раніше. Варвара також намагалася мене спoкycити, я тільки сподівався, що вона вступить в інститут і з’їде в общагу. Але вона чомусь не поспішала з’їжджати, а потім взагалі влаштувала цирк. «Зaлeтiла» від якогось студента, а сестрі оголосила, що це я батько її дитини. І даремно я намагався щось пояснювати, моя все розуміюча Ірина не вірила мені і переїхала до себе в квартиру.

А Варя заявила, що добилась головного — розлучила нас із сестрою, а маля залишить в пoлoгoвoму будинку.

Вона наpoдила і, правда, хотіла залишити його там, але Ірина не дала, вмовила її, що буде сама виховувати Іванка. А мені було так погано без коханої, що я зробив останню спробу реабілітуватися — запропонував зробити аналіз ДHК. Звичайно, аналіз підтвердив, що я не батько цієї дитини, Іра довго не могла повірити, що її сестра оббрехала мене і тільки після того, як я їй розповів все, вона зрозуміла і попросила вибачення. А я зробив їй пропозицію, не бажав втратити її.

Варя знову десь поїхала на відпочинок з черговим чоловіком, але коли з’явилася, з радістю підписала всі папери, а ми з Ірою розписалися, виховуємо сина та щасливі. І віримо, що Бог дасть нам і спільне дитя.

Володимир, Ладижин