В Літині, Хмільнику та рідному селі Торчин загиблого морпіха – 24-річного Сергія Шандру земляки 8 серпня зустрічали на колінах, із приспущеними прапорами та встеленими пелюстками троянд дорогами… Але сльози його матері в цей скорботний для Вінниччини день не міг висушити серпневий вітер…

Вічна пам’ять Героям! Слава Україні…

– Вінничани,помоліться за Героя Сергія Шандру! Він повертається вічною дорогою життя додому! Дорогий мамин синочок,рідний хлопчик,який став мужнім і сильним Захисником України!Він захистив наш з вами сьогоднішній день,наш спокій,наше майбутнє ціною свого життя!Спи мамин синочку,спи вічним сном!Спи Герою!Вічна,нетлінна пам’ять!!!Плаче дощем Вінниця,плаче і рве серце…., – зазначила в день похорон волонтерка  Олена Верлан-Кульшенко.

А інша мати так описала свої емоції 8 серпня:

-Важка дорога від матері Героя,від воїна що вже в небесному вирі. Та думкою ще там а прапор вище й вище , ніби мовить -“я витримав,а ви?”Мусимо !Заради тих хто вже не з нами,заради їх матерів – доки серце стучить в грудя ми поряд,ми в строю. – написала після прощання із Сергієм Шандрою відома волонтерка Людмила Бобровська. –

Сьогодні Вінничина зустрічає Сергія Шандра, Героя що загинув за наш мир.

Може ви бачили нашого Героя, може зустрічали десь випадково в місті, може проходив повз вас. А може ви йього не добачили, йдучи в коловороті своїх справ, клопотів, турбот. Він так гарно, сердешно всміхався до знайьомих. Ви здвигаєте плечима, дивуєтесь, кажете , що не знали йього. Алеж ні… Подивіться в закутки своєї пам”яті, і знайдете йього, йього зовсім виразний, чистий, світлий образ. А втім… зараз це не має ваги. Йього очі втратили ввесь свій блиск і закрились на віки. .. духотний липневий день впав мов до якогось глибокого рову.. Нам тепер треба зустрітись і попрощатись . Прости юний козаче…прости…

Везуть тебе до неньки що в скорботі . Ми ж так , орієнтуємось на час, а далі знову свої турботи. Аби ж не прогледіти , абиж, ..сердешна усмішка, ясні очі..надалі.. колись..Бо кінця краю не видно скільки, скільки ще того болю. ( про всіх хто загинув)

تم النشر بواسطة ‏‎Людмила Бобровская‎‏ في الخميس، ٨ أغسطس ٢٠١٩