– Такої масштабної ходи ще ніколи не бачила. Тисячі людей з усіх областей з’їхалися цього дня до Києва, щоб довести, що ми потужня нація, що Україну не можна просто «злити», як воду в унітазі, що ми єдині у вірності своїй країні, у нас є кому захищати нашу незалежність та суверенність і Україна переможе, а не капітулює перед російським агресором! – ділиться враженнями сестра загиблого айдарівця із Сутисок Наталя Скиба. – Разом з родинами загиблих йшла у першій колоні. Пліч-о-пліч йшли матері, вдови, осиротіли діти… Усі з портретами Героїв-янголів, які віддали своє життя за нас з вами, за Україну… Йшла поруч мама 17-річного айдарівця, дружини загиблих 5 вересня 2014 року під Металістом, як і наш Сашко. Сльози котилися рікою і лиш одне питання на вустах: «За що загинули наші брати, сини і чоловіки? Чи зуміємо ми зберегти Україну, заради якої вони віддали своє життя?..». Але коли бачиш стільки однодумців, стільки патріотів, – розумієш, що справжня влада дійсно належить цим вільним і сильним духом людям, деякі з яких навіть на милицях та інвалідних візках, але приїхали на марш і разом з усіма пройшли цей немалий шлях під пекучим сонцем. Гордість за українських воїнів переповнювали груди!!!
– Горда, що мала честь пройтися маршом з нашими Героями! – у піднесеному настрої й волонтерка Олена Іванчук. – І хоча ця хода відбулася не з найкращих причин, через скасування традиційного параду, який завжди демонстрував шану захисникам країни, де йде війна з окупантом. Не знаю навіть, що було б краще – парад чи марш, громадська ініціатива, але в результаті вийшло класно! Стільки обіймів, посмішок, добра, поваги, гордості та надії!!!
– Неймовірно! Емоційно! Масово – початок ходи на Майдані, а «хвіст» – у парку Шевченка – більше 15 тисяч учасників!!!Це неймовірний марш, неймовірні люди! Вразили кияни та гості столиці, які живим ланцюгом вздовж Хрещатику зустрічали, підтримували оплесками та словами вдячності матерів загиблих Героїв, ветеранів, добровольців, капеланів, волонтерів, медиків…
Подяка ентузіастам-організаторам!
Пишаюся кожним! – під враженнями від побаченого волонтер і медик Наталя Калмикова.
Супроводжувала колону наших захисників парку Шевченка і до Майдану Незалежності відома вінницька волонтерка Юлія Вотчер. Жінка по-сестринські обіймала та фотографувалася із тими, кого раніше зустрічала на передовій, а нині на святкуванні у Києві.
Серед учасників маршу можна було зустріти чимало Вінницьких активістів, журналістів, депутатів різних рівнів. Дехто із самого ранку у Києві, щоб встигнути побувати іна офіційному святкуванні, й на марші захисників.
– Офіційна частина нагадувала масштабне шоу, яке відтворили чітко за сценарієм, але без живих почуттів. Сподобалось виконання Гімну заучастіі хорів, піаністів і нашої землячки – вінничанки Даріни Красновецької! Але за усім цим ми могли споглядати лише через огорожі та чисельну охорону. А на марші захисників хоч і було на багато більше людей, але ніяких турнікетів, перешкод, мінімум поліції. Серед цих нескорених людей відчувалася уся велич України! Такого не було з часів Революції Гідності. Але українці довели, що разом ми сила. І президенту доведеться докласти чимало зусиль, щоб наступного року стати її частиною! – впевнені учасники маршу.
Каріна МАЄВСЬКА
Фото із соцмереж
