Це сталось на вулиці Паньківській, 5, у Києві, в будівлі гендирекції «Мостобуду», яким уже багато років керує вінничанин Володимир Продивус. Одразу після пострілу поліція задіяла план «Перехоплення», але «стрілка» не вдалось упіймати. По гарячих слідах слідчі знайшли в будинку навпроти відстріляний тубус від гранатомета. Цю подію вже кваліфікували як теракт.
Кому ж перейшов дорогу Володимир Продивус?
За однією із версій – це помста за його навколополітичну діяльність і неофіційну участь у виборах… Не виключено, що тут мова йде про призначення нового губернатора Вінниччини і конфлікт навколо цієї посади двох бізнес-груп.
Наступного дня після теракту Володимир Продивус прокоментував цю подію.
– Є люди, які при втраті влади роблять правильні висновки і гідно продовжують жити і працювати, а є ті, хто через свої образи надсилає до офісу на Паньківській, 5 стрільця з гранатометом. Не секрет, що я був відносно нейтральний до представників минулої влади, хоча робилося чимало спроб перетворити мій нейтралітет в фінансову підтримку. Думаю, що з часом інформація про методи переговорів з бізнесменами — представниками минулої влади шокує український народ.
У той же час з боку новообраного Президента і його команди не відчувалося і не відчувається навіть спроб натиснути на бізнес, щоб задовольнити свої політичні фантазії. Тому я не приховував і не приховую, що підтримував і підтримую політику нинішнього глави держави і його команди. Переконати мене змінити свої погляди за допомогою гранатомета — це дурість. Такі методи переговорів зі мною не працюють і ніколи не працювали. Так, вибухом можна налякати людей у дворах поряд, можна пошкодити будівлю або навіть її зруйнувати. Швидше за все, в Києві заговорять, що хтось намагається повернути в столицю 90-ті. Але краще було б, щоб замовник усього цього маскараду і не починав ось такої спроби зі мною про що-небудь домовитися або помститися за свої образи.
Нагадаємо, що перемогу двох кандидатів від «Слуги народу» у Вінниці на виборах до ВР пов’язують саме із Володимиром Продивусом… Але такого «привіту», погодьтесь, ніхто не очікував…
Юлія Іванюк