П’ять років тому вінницький прикордонник Євген Пікус із побратимами ціною власного життя не дали Росії відкрити «третій фронт» проти України у Луганській області.

За мужність та героїзм минулого року полковника Євгена Пікуса посмертно нагородили Золотою Зіркою Героя України…

Менш відомий інший героїчний вчинок вінницького офіцера. Бо саме Євген Пікус врятував у бою від вірної смерті нинішнього голову Держприкордонслужби України Сергія Дейнеку та та ще одного офіцера на пункті пропуску «Красная Таловка». Тоді полковник Дейнеко обіймав посаду начальника Луганського загону. З боєм проривався з оточення з окупованого ворогами Луганська.

– У липні-серпні 2014 року пункт пропуску та українську територію обстрілювали щодня. Важко поранили двох бійців на спостережній вежі. Вони не могли злізти, а міни вибухали щохвилини… То Євген Михайлович із тодішнім начальником відділу під обстрілом піднялись на майже 17-метрову висоту та зняли звідти одного з поранених бійців. У цей час інші прикордонники врятували побратима, — розповів подробиці свідок подій офіцер-прикордонник Олександр Трохимець. — А невдовзі «Красную Таловку» та територію навколо неї знову обстріляли… Спершу били з мінометів малого калібру. Після отримання повідомлення про цей злочин російських терористів ми декількома оперативними групами виїхали на місце — зафіксувати та задокументувати наслідки. На дорозі ми побачили воронку від влучання міни… Зупинились, почали її оглядати.

– У цей час службовим автомобілем до нас під’їхав полковник Сергій Дейнеко. Щойно ми пішли йому доповісти, як побачили білі «Жигулі», що тікали від нас на великій швидкості лісосмугою… У цей момент пролунав вибух. Як виявилось, терористи заклали неподалік воронки відразу два фугаси… Можливо, то тікали самі диверсанти чи їхні корегувальники. Бо точно на це місце почали «лягати» потужні 120-міліметрові міни, — продовжує Олександр Трохимець. — Били з російської території… Певно, диверсійно-розвідувальна група ворога зачаїлась десь поруч та чекала.

Сергій Дейнеко та заступник начальника нашого загону Денис Цяцькун отримали важкі поранення від вибуху. Осколками посікло їхні тіла… Але ми не розгубились — частина бійців відкрила вогонь по російських диверсантах, інші допомагали пораненим…

У цей момент на поле бою терміново прибув Євген Пікус зі своїми прикордонниками. Під вибухами мін великого калібру Євген Михайлович із хлопцями на руках занесли поранених офіцерів до автівки. Він особисто сів за кермо… На великій швидкості вивіз Сергія Дейнеку та Дениса Цяцькуна до міста Біловодська. Обох офіцерів терміново госпіталізували. Так завдяки Євгену Пікусу були врятовані життя наших командирів!

А 25 серпня рідні й близькі, друзі, побратими, колеги вшанували пам’ять Євгена Пікуса та загиблих разом із ним трьох прикордонників-героїв.