До неї боялися підійти, навіть спортсмени та красені, бо вона могла висміяти так, що потім людина не могла довго від того відмитися. Аж раптом, скромний та непримітний Дмитро запросив дівчину на танець, йому було шкода дівчини – за весь вечір вона так жодного разу й не потанцювала прощальний шкільний вальс. Однокласниця лише огидливо відштовхнула хлопця, сказавши, що він не заслуговує навіть на її погляд.

Минуло багато років після того вечора… Доля до Ілони була в дечому жорстокою, а інколи й поблажливою. Немов саме життя розставляло все по місцях і вчило її важливими уроками. Заміж красуня  пішла на третьому курсі інституту – їй запропонував руку й серце хлопець небаченої вроди – Сергій. Вони були напрочуд гарною парою і завжди притягували до себе багато уваги та зацікавлених поглядів. Тоді ще Ілона  не знала, що нарцисизм виявляється розрухою для сімейного життя. Після наpoдження другої дитини вона  так і не змогла схуднути – її рознесло на три розміри більше, щось було з гopмонами. Чоловік почав нещадно її критикувати і соромився навіть з під’їзду разом вийти. А тоді поставив ультиматум: або худнеш, або розлучення. Що тільки бідна Ілона не вигадувала, аби схуднути! Дієти, лікaрі, тренування в залi і вдома. На нервовій підставі навіть забула про нормальний сон. Але кілограми були на місці. Сергій пізно приходив додому, а через три місяці і зовсім – переїхав у порожню квартиру, що дісталася йому від бабусі. Коли ж кохана заводила розмови про їхній шлюб, спекулював на її вазі. Мовляв, будеш стрункою, тоді й повернеться у родину.

Ілона вже й не знала  що робити – до кого звертатися? Як прискорити процес схуднення? Чи то від нервів, чи від втоми, бо тепер, аби прогодувати дітей потрібно було знаходити додаткову роботу – вага почала зменшуватися. Досягнувши позначки в 65 кг  Ілона  неймовірно раділа. Телефонувала чоловіку безліч разів, аби поділитися радісною новиною, аж поки на тому кінці їй не відповів жіночий голос. Незнайомка заявила, що вона нова пасія Сергія й попросила не турбувати!

Ілоні  аж підкосилися ноги. З розпачу чекала цілий день біля його фірми, щоб побалакати особисто, але милого не було. Виявляється, він там вже давно не працював. Коли поверталася додому –почалася злива. Ілона забігла в найперший під’їзд й трусилася від холоду, коли незнайомець запропонував їй суху одежу.

– Ходіть зі мною, я вам зараз допоможу – в мене якраз сестра гостює, впевнений, щось її вам підійде, –  подав він руку.

Ілона  вдивлялася в обличчя цього чоловіка, пізнаючи однокласника Дмитра. Вона схопилася щосили за його руку і більше ніколи не відпускала, бо він її врятував. Днями у них має народитись донечка…

Аліна,
Погребище