Адже знаходимось у самому серці Вінниці, де поєднались краса природи та надзвичайна тиша, (завдяки віддаленості міського транспорту). А літніми вечорами навіть чутно стрекотіння цвіркунів та хорові співи жаб із Південного Бугу…
Навколо панує дивовижна атмосфера. Кажуть, колись в цьому мікрорайоні жили євреї, але сьогодні про те нагадують лиш вузькі вулички, специфічні будинки та назва місцевості –«Єрусалимка».
Та якщо раніше я помічала лише переваги нового місця проживання то з часом таки виплив один його вагомий недолік…З кожним роком кількість дітлахів на провулку лиш зростає (я й сама тепер двічі мама). Але за відсутності дитячих локацій, наші малюки змушені бігати по дорозі навколо будинків, де постійно ганяють автівки. Найближчі майданчики розташовані у парках Козицького та Горького, але зважаючи на все різноманіття платних розваг поряд з ними –гуляти там щодня стало просто не по кишені. Тому розважаємо дітлахів самостійно, влаштовуючи їм різного роду пікніки та ігри. Одна з місцевих розваг –вітати сміттєвози, що заїжджають вечорами до нашого провулку: лиш почувши знайомий звук, юрба діточок біжить до дороги та вишикувавшись у рядок махає рученятами працівникам «Еко-він», водій сигналить у відповідь і дитячому щастю немає меж…
Кілька років тому до нас приходив помічник депутата, що був відповідальний за даний округ та висловив пропозицію встановити дитячий майданчик на умовах спів фінансування. На що ми погодились і внісши певні поправки щодо місця його встановлення, зібрали підписи мешканців навколишніх будинків та передали відповідні папери уповноваженій особі. Нажаль, з нами більше ніхто не зв’язувався і питання було закрито разом із закінченням передвиборчої агітації та власне самих виборів.
Днями трирічний Вовка зник із поля зору, і доки мами бігали, шукаючи його по двору та навколо будинку –хлопчик помандрував на гойдалку, що знаходиться за два квартали, де раніше бував із мамою. Дякувати Богу, на цей раз обійшлось і страшно навіть подумати, що могло статись із цією дитиною. Ще за кілька днів першокласник Даня катався на самокаті і ледь не зіткнувся з автомобілем, що саме набрав швидкість, рухаючись під гору.. Цього разу також обійшлося лиш переляком, але!!!
Зробивши висновки, група зацікавлених батьків знову об’єдналась із проханням до керівництва нашого міста. Оформили все письмово, повторно зібрали підписи, цього разу вказавши ще й кількість дітей на провулку, (що в загальному склала 28 чол), та передали в міськраду. В отриманій відповіді було вказано, що дитячі майданчики тепер встановлюються на однакових умовах спів фінансування, за якими мешканці пров Селянського мають внести 30% від вартості, а саме 70 тисяч гривень. Для 20-ти сімей, що мають дітей ця сума виявилась не підйомною. Також у листі-відповіді йшлося про те, що даний майданчик після встановлення повинен бути взятий на баланс наближеними до нього будинками, які до того ж мають створити ОСББ.
Саме це стало наступним «але», тому що не всі жителі цих будинків мають малих дітей, а відповідно не зацікавлені у фінансуванні майданчика, який згодом почнуть відвідувати дітлахи зі всієї округи…
Отже, зваживши всі вищезгадані проблеми, група батьків вирішила самостійно зібрати кошти і встановити хоча б кілька бюджетних споруд на втіху малюкам. І тут же наштовхнулись на чергову перепону, а саме –невдоволення сусідів стосовно місця встановлення майданчика. Справа в тому, що раніше на даному місці стояли лавки, на яких щоночі збирались компанії галасливої молоді і порушували спокій місцевих мешканців.
Таким чином, одною з основних умов побудови майданчика стало встановлення паркану навколо нього. Бюджет котрого подолати самостійно нам просто не під силу.
Зважаючи на вищезгадані проблеми, звертаємось до всіх небайдужих організацій, благодійних фондів і депутатів, що можуть підтримати нас в даному питанні та посприяти фінансово.
Будь ласка, допоможіть нашим чадам здобути власний куточок, де б вони могли почуватись затишно, безпечно та комфортно. Подаруйте їм шанс на щасливе дитинство!
Мама дитини
Аліна Олійник
