Своїх крихіток виховують в орендованій двокімнатній квартирі по Брацлавській. Купити власне житло або отримати довгостроковий кредит на його придбання для родини нереально, адже працює лише тато-офіцер. Вже більше року Попови оббивають пороги чиновників та пишуть листи президенту, але досі сам на сам із проблемою.

– Із коханим Олек­сандром познайомились під час навчання у коледжі. Між нами спалахнули почуття, й три роки тому ми стали на весільний рушник. А невдовзі я завагітніла. Про те, що стану мамою від­разу трьох малят, дізналась на УЗД. Спочатку був шок, адже в нашій родині таких випадків ще не було. Але коханий та родина під­тримали, й вся моя вагіт­ність протікала добре.

Народжувала на 35-му тижні шляхом кесарського розтину. Усі пологи зайняли хвилину. Аніта народилась з вагою 2130 грамів, Віталіна важила 1500 грамів, Станіслава – 1920. Спочатку знаходились у реанімації, а тоді у Вінницькій обласній дитячій лікарні, аби набрати вагу. Від держави отримали допомогу при народженні трійні. Нам повинні були надати квартиру позачергово, у Львові та інших містах так завжди роблять. І у Він­ниці раніше так робили. Але нам досі відмовляють. За майже два роки змінили кілька квартир, та й не всі господарі охоче беруть з трьома дітками. До батьків йти жити не варіант, бо теж бракує місця, в них малі діти, а нас багато. Винаймаємо квартиру по Брацлавській.

У першу чергу звернулись до мера Сергія Моргунова. Нам відповіли, що житло відсутнє. Але ми продовжували писати до Міноборони, адже коханий служить молодшим лейтенантом у ЗСУ, Адміністрації президента й вже дійш­ли до Зеленського. Нам або взагалі не відповідали, або переадресовували листи назад. Запропонували взяти молодіжний кредит. Ми пішли з документами, але на місці нам заявили, що з 2014 року він не фінансується. Запропонували виділити цільове використання кош­тів, аби ми отримали кредит по цій програмі. Але нам могли надати лише 132 тисячі гривень. Молодіжний фонд запропонував такі умови, де щомісяця треба платити близько 20 тисяч гривень. Мій чоловік стільки не заробляє… А ще ж малечі треба памперси, харчування, ліки. Просились на прийом до мера — теж жодної реакції… А бігати щодня не будеш, адже самій дуже важко доставити до мерії трьох дівчаток.

Марина Попова нині навчається на військовій кафедрі ВНТУ, невдовзі має приймати присягу. У її та родині чоловіка чимало військових, й вони захищали наш мир та спокій на передовій. Тож сподіваються, що держава повинна підтримати їх й допомогти у вирішенні наболілого питання.

У департаменті економіки та інвестицій Він­ницької міської ради повідомили, що родина Попових належить до категорії громадян, які мають право на отримання житла позачергово, але не перебуває на квартирному обліку при виконавчому комітеті вінницької мерії. Наразі на по­ліпшення житлових умов за вказаною категорією громадян знаходяться 253 родини.

– Людина, яка має певну пільгову категорію, має стати на квартирний облік.

На сьогодні в черзі у Вінниці родина Попових не перебуває і їй неодноразово пропонувалось стати на квартирний об­лік. А потім в порядку черговості в межах своєї пільгової категорії отримати житло, – додали у департаменті житлового господарства Вінниць­кої міської ра­ди.

В минулому році ніхто із багатодітних не отримав житло. Що буде в 2020 році — поки невідомо, бо не затверджено бюджет.

Вікторія Снігур