Влітку наша газета розповідала про те, як на окраїні Липовця знайшли останки радянських бійців часів Другої світової війни.
– Вони лежали на відстані десь десять метрів один від одного, – розповідав тоді керівник групи піротехнічних робіт обласних рятувальників Сергій Гайдиш. — Виявили ще рештки шкіряних солдатських ременів із пряжками, дві пари згнилих черевиків, патронташ для набоїв до радянської гвинтівки СВТ, бритву для гоління. На жаль, жодних документів, за якими можна було б ідентифікувати загиблих, не було. Останки людей та речі ми передали працівникам поліції. Боєприпаси ж вивезли за межі міста та знешкодили. Скоріш за все, радянські бійці у одному окопі загинули одночасно. Можливо, їх завалило землею.
А вже 30 вересня у центрі міста відбулося поховання фрагментів одного із загиблих воїнів. Відкрив траурний мітинг міський голова, який сказав, що ми повинні пам’ятати і шанувати пам’ять про тих, хто віддав життя за свободу і незалежність Вітчизни.
– 75 років минає, як визволили Україну від німецьких окупантів, 72 роки тому велися запеклі бої під нашим Липовцем. Рештки невідомого воїна, який боронив наш край, було знайдено нещодавно. Експертиза підтвердила, що це радянський воїн, — сказав мер Микола Грушко й оголосив хвилину мовчання.
Отець Василь із Православної Церкви України відправив заупокійну службу за загиблим. Далі процесія від Меморіалу слави вирушила до пам’ятника загиблим воїнам мікрорайону Кам’янка, де відбулося поховання. До речі, там вже поховані герої Другої світової війни, останки яких знайшли сім років тому на тому ж місці.
Коли верстався номер, стало відомо, що до мерії звернувся Олександр Кучерук із Ружина. Він вважає, що загиблий воїн може бути його дідусем по маминій лінії, котрий загинув 17 березня 1944 року в межах Липовецького району.
Вікторія Снігур
