Ніколи не думала, що впритул зіткнуся з такою чорною несправедливістю!

Ще у 1991 році у Шаргороді я купила квартиру в кооперативному будинку у місцевого єврея, котрий виїжджав до Ізраїлю. Заплатила на той час немало — 2,5 тисячі доларів і стільки ж карбованців. Та тільки-но той єврей гроші взяв, як почалися незрозумілі речі. Документів на квартиру у нього не було (або він не дуже хотів їх оформляти так, як слід). У нотаріуса він просто пообіцяв все зробити пізніше.

Ми повірили і спокійно жили у цій квартирі увесь час. Коли раптом він з Ізраїлю заявив, що я проживаю в квартирі незаконно, і почав вимагати мого виселення! Спілкуватися по скайпу з моїми адвокатами відмовляється, мовляв, я громадянин іншої держави. Але проти мене та моєї сім’ї розгорнулася ціла кампанія!

Другого серпня цього року державні виконавці м. Шаргорода незаконно, без моєї участі, без будь-яких повідомлень ні мене, ні мого представника, виселяли мене з моєї квартири по вул. Будівельників, 6, кв.7, в якій ми з сім’єю прожили 28 років. При цьому був і представник колишнього власника квартири. Мене ж на той час не було, я лікувалася у Вінниці. Це вже сусіди подзвонили і сказали, що з квартири виносять наші речі, меблі, гроші, документи, ліки, мої золоті два ланцюжки, речі моїх дітей, моїх внуків і вивезли у невідомому напрямку. Я й досі не знаю, куди це все поділося. Коли я підійшла до квартири і хотіла зайти, мене не пропускала поліція і представник колишнього власника. Але я все-таки вдерлась і побачила пусту квартиру, голі стіни! А два бандюги втекли через вікно. Поліцейський зателефонував слідчому, той прийшов, сфотографував з порога і пішов, нічого не сказавши.

Я поскаржилася і до Вінницької прокуратури, і до поліції області. А ще до шаргородської поліції та до Жмеринської місцевої прокуратури. Звернулася зі скаргою й до головного управління юстиції Вінницької області… Але відповіді отримала усі однакові: звертайтеся до суду. Я так і вчинила, звернулася до Жмеринського міськ­районного суду. Справу про незаконне проникнення у моє помешкання і викрадення речей і досі ще розглядають. У Верховному суді України на розгляді і питання про мою квартиру. Але вони, не дочекавшись хоча б якогось рішення, вирішили вдруге вдертися до нашої квартири. Де ж те правосуддя? Кого воно захищає? Чому над нами, пенсіонерами, так знущаються?

Ольга Фаліневська