Обабіч доріг, на тротуарах , у дворах все густо всипане рожевим порошком. Це лушпиння зерна кукурудзи, яке сушиться на сусідньому підприємстві ТОВ “Аграріко”.

– Щороку одне й те саме! Як тільки починають сушити зерно ― ми задихаємось! Це ж хімія, зерно травлене, у нас алергія, а в мого чоловіка взагалі інсульт трапився, бо він переживав через цю отруту, – скаржилась місцева жителька Людмила Іванівна.

– Ні вийти на двір, ні білизну висушити! Як тільки “Аграріко” включає сушку ― у нас наче сніг рожевий йде, дихати нічим! А колона машин із зерном загороджує всю вулицю, водії стоять у довгій черзі, їдять, справляють потреби нам під паркани,  – підхопили сусіди. – Ми звертались із скаргою у міську раду, отримали відповідь, що (цитую) ”… ТОВ “Аграріко” зобов’язується у 2018-му році здійснити реконструкцію устаткування для запобігання забрудненню навколишнього природного середовища, тримати не більше двох автомобілів без визначеної стоянки, а також встановити біотуалети під час приймання зерна”. Так звана реконструкція закінчилась встановленням на сушці дерев’яного щита ― і все!  Полова як летіла, так і летить! Позаминулого року  “Аграріко” виділила нам по 2 мішки кукурудзи, як компенсацію. То багато сусідів навіть не брали цих мішків, бо вони ж нам хворі легені не вилікують!

Читайте у наступному номері “33-го каналу”.