Тендітна вінничанка Юлія Брилюк із найперших днів війни взялась допомагати бійцям. Постійно відвідувала поранених та приносила необхідні речі, плела маскувальні сітки, їздила на передову…
Свого коханого дівчина зустріла у шпиталі, а нещодавно щасливі Юля та Віктор обмінялись обручками та влаштували справжнє весілля у оливково-помаранчевих кольорах під мілітарі. Така ідея спала їм самим на думку, а гості залюбки підтримали та прийшли у вишиванках. Світлини зі свята буквально за кілька днів облетіли соцмережі та викликали справжнє захоплення у людей.
– Мій коханий родом з Черкащини й захищав наш мир та спокій у 28-й бригаді. За зразкову службу має нагороди. Вперше я його побачила у вінницькому шпиталі, коли він проходив лікування від гаймориту. Але тоді, чесно кажучи, було не до спілкування, бо треба було дізнатись більше про потреби набагато важчих бійців. Після того з Віктором ми не спілкувались, а вже у 2018 році він сам знайшов мене у соцмережі та написав. Запитав, чи пам’ятаю його, розповів, що службу завершив та перебуває у Польщі на заробітках. Після кількох місяців листування хлопець запросив до себе в гості, адже знав, що люблю подорожувати. І я погодилась. Ті чотири дні були фантастичними. Було видно, що Віктор ретельно готувався, навіть відпустку взяв, аби влаштувати незабутні екскурсії. А в останній день, коли ми відпочивали біля річки Одер та насолоджувались з території Польщі німецькими краєвидами, хлопець запропонував вийти заміж, — розповідає Юлія. — Додав, що життєві негаразди навчили його цінувати кожну мить та не відкладати мрії на потім. За деякий час я відповіла Віктору «так», адже він саме та людина, на яку я чекала. Турботливий, працьовитий, порядний… У травні ми подали заяву. Мої рідні були раді за нас.
Молоді люди відповідально поставились до організації весілля. Оливковий колір символізував нареченого, за плечима якого війна, оранжевий — Юлію, яка має вогняний характер.
– Чоловіку ми підібрали образ з оливковими брюками під мілітарі та із вишитою гладдю сорочкою. Такий візерунок був і на моїй білій сукні. Одяг на свято нам пошила вінницька майстриня Тетяна Рибак, за що їй щира вдячність. В одному стилі зробила бутоньєрки та прикрасила келихи Юлія Ковальова. Фотозона на весіллі складалась з квітів та маскувальної сітки, яка після свята була відправлена на передову. Гостей у нас було близько тридцяти, майже всі — волонтери та бійці, — додає дівчина. — Вони одягнули на весілля вишиванки. Щодо музики, то танцювали під пісні українською, англійською та польською мовами. А на десерт смакували тортом теж у оливково-помаранчевих кольорах. Вразив подарунок мого товариша Володимира, який із пластиліну виліпив фігурки молодят у весільному вбранні.
Після свята новоспечене подружжя тиждень провело у Карпатах, а після цього Віктор знову вирушив на роботу до Польщі. Молоді люди постійно на зв’язку й вже рахують дні, коли знову зможуть обійняти один одного.
Вікторія Снігур
