Днями журі визначило списки літературної премії «Книга року ВВС-2019». Одним із претендентів на перемогу став Влад Сорд – засновник вінницького видавництва «Дім Химер» та автор збірки оповідань «Безодня».
– Це збірка неймовірних і водночас на диво чесних історій, привезених мною з війни, побаченої на власні очі й прожитої впродовж чотирьох років у польових окопах, на закинутій шахті, у лісах, що повсякчас прострілюються, — каже про свою книгу Влад. — Тут немає героїзації «своїх» чи демонізації «чужих», це просто війна, котра випала на долю нашому поколінню. А вона не добирає слів та не шкодує куль.
Влад Сорд родом з Піщанського району. На чверть – норвежець, його дід походив із древнього роду, проте чоловік вважає себе українцем. Навчався в Криму, в Юридичній академії Ярослава Мудрого. Досягнув усього, про що тільки можна було мріяти людині з села. А потім почалась війна…
– Я вирушив захищати країну в складі Добровольчого Українського корпусу. Першим серйозним бойовим виїздом вважаю Іловайськ, де я був у складі зведеного загону секретчиків стрільцем дальнього бою й потім отримав травму спини. Щойно більш-менш став на ноги – поховав одного з кращих друзів, що загинув під час оборони ДАП, Сергія Табалу, наймолодшого «кіборга», — каже Влад. — Потім вже були Піски під Донецьком. У складі батальйону ОУН, де спільно із ЗСУ ми знищили передовий ворожий блокпост, вже за вивіскою «Донецьк». Далі з хлопцями змінили рішення та пішли в 93-ю ОМБр. Воював у Бутівці, Кримському… Змушений був освоїти багато нових військових дисциплін, з якими раніше не стикався.
Під час перебування на передовій Влад випадково познайомився з вінницькою відомою письменницею Вікторією Гранецькою. Між ними спалахнуло кохання, а спільні творчі плани тільки підсилили почуття. Тож два роки тому молоді люди стали на весільний рушник та продовжують писати книги. Якщо нашому талановитому земляку вдасться обійти всіх 23-х конкурентів, він отримає премію еквівалентом 1000 британських фунтів.
Віталіна Трудько
