Вінницька акторка Катерина Григоренко знялась у 12-серійному кіноромані «І будуть люди», прем’єра якого має відбутись вже наступного року на телеканалі СТБ.

В основу сценарію покладено однойменний роман українського письменника ХХ століття Анатолія Дімарова. Події охоплюють тридцятирічний період: з 1901 по 1932 роки минулого століття. У їхньому центрі історія кількох українських сімей. Головні герої відчувають на собі і своїх близьких турбулентність часу: першу світову війну, революції, встановлення комуністичного режиму. Режисером став Аркадій Непиталюк. А наша землячка розповіла подробиці зі знімального майданчика.

Катерина Григоренко (праворуч) під час зйомок

– Серіал побудований так, що кожна із дванадцяти серій розповідає про одного з героїв. Спочатку я зіграла дівчину Олену, яку ще юною засватав багатий та старший за віком наречений. Вона не могла йому відмовити, тому що сирота й нікому було її захистити. Тож 16-річна дівчина змушена була вийти заміж за 50-річного чоловіка.

Коли Олена зустрічає своє справжнє кохання, вона знаходить у собі сили втратити все і втекти. Але у результаті змушена за це поплатитись життям. В іншій серії я зіграла доньку Олени, яка виростає та продовжує історію мами й опиняється у схожих обставинах, – розповідає вінничанка Катерина Григоренко. – Так сталось, що більшість сексуальних сцен дістались мені, й довелось грати в них із трьома акторами. Атмосфера на майданчику була дуже дружньою.

Додамо, що у Катерини Григоренко любов до мистецтва почалась ще у рідній Вінниці, де вона потрапила до театральної студії Олександра Немченка (відомий за фільмом «В бой идут одни старики»). Батьки Катерини — лікарі й завжди підтримують свою доньку. Цьогоріч вона закінчила навчання у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого. Спеціальність — актриса драматичного театру та кіно. Зіграла у двох університетських театральних виставах та п’ятьох проєктах. Навесні у кінотеатрах вийде ще одна кінопрем’єра за участі талановитої вінничанки – фільм про АТО.

Вікторія Микитюк