Популярна українська співачка Оля Полякова, яка давно заявила про свою громадянську позицію і відмовилася від концертів у Росії, вперше розкрила невідомі деталі своєї біографії.

Уродженка Вінниці розповіла правду про батьків і поділилася пікантними подробицями закулісся шоу-бізнесу. З’ясувалось, що рідний тато 35-річної співачки, музикант, мав проблеми із спиртним, тому мама вийшла заміж вдруге – за дипломата.

– Рідний батько познайомився з мамою в медичному інституті. Він хотів займатися музикою, але його батьки не прийняли це і відправили вчитися на медика. Саме від тата я взяла свій талант. Про це, до речі, я теж не розповідала нікому. Він дуже добре співав і грав на всіх музичних інструментах. Тата в результаті вигнали з інституту, оскільки він прогулював пари, підробляючи музикантом на святах. Ці халтури і погубили його. Він випивав, і мама з ним розлучилася, — розповіла Оля в інтерв’ю Дмитру Гордону. — Мама вийшла заміж за консула, який працював на Кубі і дружив з Фіделем Кастро. Вітчима я називала батьком. Після закінчення дипломатичної служби він з мамою влаштувався в Москві, займався викладацькою діяльністю. Його вже нема в живих, а матір досі в Росії, але часто приїжджає. У неї у Вінниці є будинок, який вона вважає домом. Є будинок і в Москві. Просто вона в молодості жила в умовах обмеженого простору, тинялася по найманих квартирах, тому зараз дуже важко розлучається з нерухомістю.

Крім того, наша землячка заявила, що, будучи студенткою Вінницького музичного училища імені Миколи Леонтовича, співала в церковному хорі – костелі, а ввечері підробляла в ресторані «Бахус» по Київській, за що непогано отримувала.

– За одне замовлення пісні могли заплатити 100 доларів, у той час мама в поліклініці заробляла в чотири рази менше. У мене були ангорські светри і латексні лосини, манто зі шкіри і ботфорти, які купила за свої гроші.

Великою любов’ю до рідного міста вона не горить і нечасто буває у Вінниці. Каже, що багато переїжджала, міняла школи, не було відчуття дому. Також Оля розповіла, як виступала в Росії і пережила там приниження. Микола Басков пожартував, що вона, як і всі інші, «буде їздити до них в драних колготках».

Ми вирішили розшукати ресторан, в якому колись працювала поп-зірка, але на місці нам повідомили, що він вже кілька років як закритий. Хоча, як пригадують місцеві, колись тут бурлило життя, яскраві музика та танці, постійно влаштовувати весілля та банкети. що стало причиною закриття ресторану — невідомо. А ось у рідному музичному коледжі імені Миколи Леонтовича про Олю Полякову добре пам’ятають, хоч і її світлину як випусниці, якою дуже пишаються, тут нема.

– Кажуть, що Оля мала не дуже високі успіхи в навчанні. За весь час жодного разу до рідної альма-матер не приїжджала, хоч знає, що кожну першу п’ятницю лютого в нас зустріч випускників, — розповіли у коледжі. — Але ідея запросити її має право на життя, щоправда, не знаємо, як це має все відбуватись — чи концерт, чи творча зустріч. Тому ми її так само бачимо на екрані як ви. Знаєте, багато передивлялись її інтерв’ю, але вона ні разу не згадала про рідний коледж. Лиш те, що вчилася 5 років в Києві, наймаючи викладачів з академічного вокалу. Значить, вона у Вінниці не вчилась чи не хотіла цього робити? Чи в нас нема професіоналів? Звісно, що це дивно. Більш того, колись у нас навчався народний артист України з Погребищенського району Анатолій Кочерга. але після трьох курсів його вигнали. Та, незважаючи на це, він став відомою зіркою на весь світ своїм баритоном! Але до нас ні разу не приїжджав, хоч ми й запрошували.

Із теплотою відгукується про колишню випускницю її викладачка — заслужений працівник культури Людмила Мартинова, яка попри солідний вік досі працює та навчає талановитих.

– Я викладала в Ольги різні предмети, які вже й важко згадати. Більше знає про колишню студентку педагог Ірина Лєбєдєва, яка викладала диригування. Але я точно можу сказати, що Ольга була милою та доброю ученицею, обожнювала естрадний вокал. Дуже товаришувала із Олесею Ознобіною — лауреаткою багатьох престижних конкурсів. Вони на державному іспиті диригували Шостаковича й отримали гарні оцінки. Леся зараз в столиці мешкає, має свій ресторан й там співає. Дівчата досі дружать й зустрічаються в Києві, — каже Людмила Мартинова. — Я добре знала маму Олі, вони мешкали в малосімейці на Лебединського, я в неї навіть бувала в гостях, й якось студентка мені фарбувала волосся. Сама завжди була блондинкою, мала залицяльників, але якісь вони були несерйозні. Одного разу Ольга була з гастролями в Будинку офіцерів, але зустрітись нам так і не вдалось, та й охорона в співачка яка… Вона така молодчинка, працьовита, а старша донечка так на неї схожа. Не ображаюсь, що давно не бачились, в кожного своє життя. Випускницею пишаюсь.

Віталіна Володимирова