Знаєте, з цього приводу одразу було відчуття шоу, постановочки і великого обману, як у цирку! Чому? Бо з дитинства я не люблю цих клоунів, що носять накладні перуки і намальовані посмішки… Але ж наголосували, як сказали в телевізорі. І що ми отримали? Нашу Україну нині здають по всіх фронтах, як «повію» у сумнозвісному жарті «95-го кварталу»!

Але ми сильні, не таке переживали і перемагали… І справа не в Порошенкові чи ностальгії за владою «Вінницьких»… Бо в мене особисто до Петра Порошенка 100 і 1 претензія за ті 5 років, коли йому довелось працювати президентом України! Бо війну зупинив не він, а бійці своїми життями та волонтери передачами на фронт! І поряд з історичним Томосом і європейським «безвізом», на жаль, назавжди в нашій пам’яті криваві й страшні Іловайськ, Дебальцеве та Донецький аеропорт… Але Україна за Порошенка вижила, зародилась нація, розцвіла мова і гордість за синьо-жовтий Прапор.

І наскільки треба не мати критичного мислення цим 73%, щоб повестись на ці «зелені» відосіки, «аналізи» та «стадіони» в комедійному стилі «сватів», щоб вибрати собі таку владу, президента і депутатів?

Хтось мені зауважить, що це демократія і треба поважати навіть такий вибір більшості українців… Хочу і маю право заперечити – це не вибір, а технологія масового «телезадурманювання» та «клоунізації»!

Бо вже 28 років мій рідний «33-й канал» навчає, перш за все вінничан думати, аналізувати і відділяти зерна від полови… За це нас не любить влада і так званий гламур! Чому?

Бо «цирк», постановочне ходіння в народ і модний нині «хайп» завжди легше проковтнути тим, хто не думає, не читає розумних книг та серйозних газет…

І, як стало відомо на свята, 59% українців у 2019-му, на жаль, не прочитали жодної книги чи газети!

Тому в цей Новий рік Щура я злий, перш за все, на себе, що ми так і не виховали громадянське критично думаюче суспільство, єдину патріотичну націю, досі боремось за свою помісну церкву, щодня б’ємось і вмираємо за вистраждану Незалежність… Але ми переможемо! Я це знаю!

Слава Україні та її Героям!

50 років, журналіст, освіта – філологія, випускник школи №23 міста Вінниці. В журналістику прийшов у 1997-му завдяки мамі – відомій поетесі Ніні Гнатюк, яка порадила писати про цікавих людей, унікальні історії та долі… Із «33-м» – 22 роки. Удостоєний десятків нагород. Переможець більше десятка обласних та всеукраїнських конкурсів серед журналістів. Отримував звання «Журналіст року» та «Золоте перо» від НСЖУ