Така ж сама «… опа» намічається на обласному радіо, де  із 10 працівників можуть залишити на роботі  лише 3-х! Наголосували?

Як збувається сценарій «Журналісти нам не потрібні…» у Вінниці та по всіх регіонах України читаємо на сторінках і чатах колег в соцмережах:

– Маємо нездорову ситуацію в країні. Практично зникають незалежні україномовні радіо і телебачення в регіонах і всім до того байдуже…, – пише у Фейсбуку Світлана Мех із Луцька. – Але, якщо байдуже більшості тих, хто там працює, то, що ми очікуємо?

Я зараз про відповідальність кожного з нас за те, що відбувається поряд!

Бо такі явища як скорочення дістають зсередини людського єства найпотаємніші, глибоко заховані від чужого ока риси, чи то пак, характеристики. В одних – підступність і бажання самоствердитися за рахунок колег, в інших – знецінення себе і зневіру у всьому. Ще є ті, в кого нагору піднімається неприйняття несправедливості.

Вчора були збори колективу. Нам розповіли про експеримент і трансформацію в нову структуру, не вживаючи слова СКОРОЧЕННЯ філій Суспільного. Вже офіційно їх очільниками оприлюднено, що в регіональних дирекціях ПАТ ” НСТУ” буде по 43- 47 посад, відучора кулуарно їх вже розподіляють. Наразі ж в середньому по філіях працює по 90 людей! Куди подінеться решта? Все це робиться дуже швидко, бо нову концепцію має затвердити Наглядова рада Суспільного!

Ок, ви , шановні менеджери ПАТ “НСТУ”, реформували застарілі і заангажовані, як ви казали, державні структури, що були, до речі, окремими юридичними одиницями і могли на себе заробляти, Перший канал Українського радіо, ТБ, тощо. Наразі ж філії працюють як Суспільні мовники за всіма вимогами і стандартами. Ви нас з усіх сил моніторили. До слова, Волинь, аж ніяк не пасла задніх! А тепер на Українському радіо. Луцьк, зокрема, залишається троє журналістів. Це фактично корпункт, а не радіо!

Ви декларували стандарти і цінності Суспільного, прищепили впевненість у нашій потрібності суспільству. Натомість ми спостерігаємо якісь нелогічні кроки з трансформації (читайте скорочення). Як можна в умовах війни скорочувати мовлення регіонів? Мовлення українською мовою!

Сподіваюся на чітку відповідь!

Їй та решті журналістів державного ЗМІ відповіла Світлана Остапа –   голова Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України:

– Світлано, Концепцію регіонального мовлення НР схвалила торік, її текст на корпоративному сайті. Далі вже оперативна діяльність, в яку НР не має права втручатися. Уточню лише, що нова влада ще влітку наполягала взагалі закрити філії! – зазначила Остапа.

А про те, як  зміниться діяльність філій Суспільного, описано в Концепції регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020 – 2021 роки.

Концепцію розробила генеральна продюсерка напряму дирекції регіонального мовлення Марія Фрей.

Член правління НСТУ Микола Чернотицький презентував її наглядовій раді на засіданні 2 грудня. Наглядова рада схвалила концепцію регіонального мовлення ПАТ «НСТУ» на 2020–2021 роки з редакційними правками.

За словами Миколи Чернотицького, на сьогодні діє 22 ліцензії, регіональні канали зберігають свої бренди, але в подальшому правління планує зменшення кількості бланків ліцензій.

Відповідно до концепції, 23 регіональні блоки щодня в будні матимуть наступні відрізки:

• інформаційна година– новини без маніпуляцій, журналістика пошуку рішень, аналітичні інтерв’ю, дискусійні майданчики під час місцевих виборів, можливість незалежно та неупереджено говорити про локальну політику, соціальні проблеми та своєчасно висвітлювати найважливіші реформи, зокрема завершення реформи децентралізації.
• міжрегіональне виробництво, де філії об’єднують зусилля для створення міжрегіонального інформаційно-просвітницького ток-шоу.
• загальнонаціональне виробництво– філії включаються в єдиний денний ефір Суспільного телебачення, що дає можливість оперативно підняти проблему, яка не вирішується, на рівень вище, поставити запитання мешканців регіону вищому керівництву і контролювати обіцянки високопосадовців.
• окремий слот для програм стороннього виробництвана замовлення регіональних офісів Суспільного.
• унікальне виробництво: обрані регіональні офіси – для всіх регіональних філій. Переформатування програм про національні меншини, які на разі виходять лише в деяких регіонах, на програми, що будуть цікаві та доступні всім мешканцям країни. Відрядження регіональних кореспондентів редакцій національного мовлення в місця дисперсного проживання своїх же національних спільнот з метою розробки та зйомки нових історій.

Станом на 2019 рік регіональне мовлення мало таку структуру:

23 регіональних телеканали, у тому числі платформи, що забезпечують мовлення мовами національних меншин (UA: Закарпаття, UA: Одеса, UA: Буковина), та об’єднаний телеканал Донецької та Луганської областей, що мовить на підконтрольні та тимчасово окуповані території (UA: Донбас);

Психосоціальний портрет ядра цільової аудиторії:

• жінка 50 – 70 років;
• із середнім особистим доходом 3 175 грн;
• з низьким рівнем матеріального стану сім’ї;
• 53 % – непрацюючі (з них 42 % – непрацюючі пенсіонерки);
• рівень задоволеності роботою серед 45 % працюючих сягає 23 %;
• на запитання «Чим займалися впродовж тижня?» 69 % відповіли, що переглядали телевізор;
• пережила розпад СРСР, 3 революції;
• нарікає на відсутність стабільності;
• підсвідомо розділяє елементи тоталітарного режиму;
• мріє, щоб її діти/онуки жили краще;
• сподівається на справедливість;
• мало, але тяжко заробляє (обмежує себе у всьому, але відкладає гроші дітям та онукам);
• новий час для неї є незрозумілим та загрозливим (не довіряє комерційним / державним структурам);
• майже не читає (легкі романи, місцеві газети);
• цікавиться, як склалося життя її однокласників/однокласниць (студентів з потоку, чи живі вчителі/викладачі);
• майже не подорожує;
• довіряє сім’ї та родичам, важлива думка сусідів (захід і центр), не спілкується із сусідами (схід та південь);
• вірить у Бога;
• вдова або «керує» чоловіком;
• складні теми: російсько-українська війна, інституції, політика, смерть, гендер.