З одного боку це може бути свідченням того, що такої слабкої влади в державі ще не було, бо вже ніхто нікого взагалі не боїться…
А з іншого – такого цинічного ставлення до простих трудяг та довірливих пенсіонерів теж ми ще не знали. Отже, топ-менеджери вважають, що лише вони «пашуть» на благо України та народу, тому їм за роботу треба платити мільйони в місяць. Часом здається, що увесь газ видобувають на городах у вищого керівництва «Нафтогазу» ними ж самими. А всі інші державні службовці, вчителі, лікарі… військові на передовій просто собі розважаються на своїй роботі?
Делікатно якось прем’єр сказав, що було б добре, коли б усі українці отримували великі зарплати та премії, і, ніби, політично не коректно, в цій ситуації робити таку фінансову прірву між працюючими. І, що наче, можна дати такі великі оклади та премії топ-чиновникам, щоб вони мали мотивацію піднімати економіку. А хіба з них хтось запитає за ці гроші, коли вони, як і всі їхні попередники через рік-півтора нічого не змінивши на краще тихенько чи зі скандалом покинуть свій кабінет… і згодом переберуться в інший?
І що менше стали красти, чи брати хабарів? Серед новин щодня чи не половина сюжетів про те, що знову якісь чиновники на митниці, у податкові, в суді, адміністрації украли мільйон, 300000, 50 мільйонів. А той суддя знову взяв хабара за незаконне рішення. Хоча зовсім недавно йому збільшили зарплату, щоб судив справедливо.
Це уже якась пошесть: бюджетні кошти безпардонно дерибанять чиновники всіх рівнів. Вже навіть голова якогось бідового села призначає собі та своїм секретаркам з бухгалтером через залежних чи підкуплених депутатів майже міністерські зарплати. При цьому ще й встигають вкрасти третину тих злиденних коштів, як відкати за свідомо неякісні ремонти доріг і т. д. і т.п. Хто ці депутати місцевих рад? Невже вам не гидко за ще один шматочок громадської землі, отриманої за одобрямси, обрікати рідне село на руїну і позбавляти майбутнього своїх дітей та онуків.
Колись же і ви станете старими і опинитесь в розграбованому з вашою допомогою населеному пункті без доріг, медицини, освіти. І, навіть ваші діти не зможуть до вас приїхати на Різдво, бо не буде чим. І якщо не боїтеся Бога, подумайте про народний гнів.
На сьогодні в Україні народжується лише 51 дитинка на кожних 100 померлих від цього хорошого для топ-менеджерів життя. Станом на 1 серпня минулого року в нашій країні налічувалось уже менше 42 мільйонів людей. І вже похвалитися тим, що нас 55 мільйонів, ми не зможемо. Зрештою, щомісяця нас стає менше с середньому на 80000. Хіба це не показник роботи українського топ-менеджменту. І якщо за це ми маємо з наших податків платити оті мільйонні зарплати-премії, то це вже повна деградація всієї державної системи.
Якщо реально пан прем’єр прагне, щоб усі українці отримували гідні зарплати, то мав би вникнути, а скільки ж отримує рядовий працівник держпідприємства, керівник якого в місяць виписує собі майже два мільйони і при цьому скаржиться, що, мол, ми збиткові. Уряд повинен вгамувати свої апетити і привести до тями свій, тобто наш, топ-менеджерський бомонд, інакше ніякі валютні фонди не зможуть його нагодувати.
Головний редактор газети «33-й канал»,
За чотири мільйони запитайте у Коболєва і компанії.
Перекладаю цей комент нормальною мовою: “Ой-йой-йой, хтось офіціально заробив більше ніж я, що ж це коїться, людоньки??!!”
Чому відразу олігархи? Є у нас розумні люди і пішли б на 60 – 70 тисяч, враховуючи у якому стані зараз країна. А якщо наші міністри кивають на європейські зарплати міністрам, то нехай ідуть працювати міеістрами Німеччини, чи Франції. Зарплати вищим посадовцям потрібно піднімати пропорційно до росту статків простих людей, оце і є мотивація.
Ну я наприклад маю 58-60 тис. на місяць, але на міністерство, навіть маючи профільну освіту і досвід роботи – не піду. Всі чомусь забувають про таку річ, як відповідальність, і її розміри. Якщо треба перти міністерство, то й винагорода за це має бути адекватна, це просто питання самоповаги. Там має бути як мінімум 5-6 тис. доларів на місяць. А якщо невдоволені міністри поїдуть заробляти за кордон, то міністрами будуть ставати “прості люди” (наприклад Опанас Свиридович з сусіднього під’їзду), або ті кому неважливо скільки платять, бо й так можуть грошей “намутити”.
Ми ж розуміємо різницю між 100000 гривень і чотирма мільйонами доларів… Має бути розумна межа навіть за найблагородніших мотивацій.
Цікаааво, і за що ж це 4 млн доларів платять? За красиві очі напевно, ніхто ж нічого корисного не робить. Треба їх всіх позвільняти. А нових спеціалістів шукати не треба. Он там десь є Ахмєтов і Фірташ, треба їх міністрами назначити. Їх заохочувати преміями не треба, і красти вони не будуть, бо в них вже все є. А коли всі приблизно однакову зарплатню отримували – по 150-200 совєтських рублів – то таке вже було. Не буду нагадувати, яка при цьому була якість роботи, та чим це все скінчилося (бо воно ще не скінчилося, в багатьох головах – то точно). Я пам’ятаю як на початку нульових до мене один слюсар пристав – за що ти такі бакси получаєш, ти ж нічо не робиш, тільки кніпочки нажимаєш і в екран дивисся? Я просто запропонував йому на 3 дні помінятися роботами і він якось одразу скис. )))
А що ви маєте на увазі під словосполученням нинішня українська культура. Може запитаємо про це у сільської бібліотекарки?
Я якось після першої появи на екранах Монатіка та Полякової перестав за культурою дивитися, бо зрозумів що це вже дно. А бібліотекарку можна і міську спитати – все одно я думаю, цензурних коментарів ви не отримаєте.
Нема питань. Платіть їм по 5000 грн, але потім не бідкайтеся що вони у вас крадуть. Хай вони тепер відробляють ці гроші, не будуть відробляти – підуть за двері. Я особисто проти ЗЕ, але коли зарплата в міністра була менше ніж у middle-level айтішніка – то смішно. Хто вам за такі гроші буде на себе таку відповідальність брати? Хіба шо ті хто має “відкати” та “ліві” прибутки. От ви наприклад, стали б міністром культури за 50 тисяч на місяць?