Життя-це та річ, яку дарує нам Господь безкорисно, бажаючи тільки добра, люблячи та захищаючи нас. Кажуть, що його необхідно пройти ,не шкодуючи за прожите, творячи чудо та сіючи любов скрізь і повсякчас. Таке життя було дароване звичайній жінці з прекрасним ім’ям Марія. Вона, як гідна українка, народила світу трьох гарних синів. Виростила їх, дала їм освіту. Весь час кудись бігла, щось робила:будувала, саджала, полола, мила, прала і пекла. А коли потрібно було вчити хлопчиків, вирушила на заробітки. Здавалось, ось і відпочинок, бо дітки здобули освіту. Та ні, у долі жінки трапилась біда. Жахлива хвороба постукала у її двері. Страх закрався у серце, душа щеміла від болю. “”Не здаватись””-такий девіз привів жінку до обласної онколікарні у м. Вінниця. На сторожі здоров’я у цьому домі стоять прекрасні лікарі, чудові спеціалісти, доброзичливий персонал.

Саме ці люди в білих халатах зробили неймовірне. Три години вони чарували , робили все можливе для плкращення здоров’я пацієнтки. З великою вдячністю Марія Розкидана дякує оперуючій бригаді :директору ПРЦО доктору медичних наук Щамраю В.В. лікарям Місюрко О. І., Міхневичу А. В., завідуючому торокальним відділенням Притуляку С. М. та анастезіологу Скрильову В. В..

Вона зиче їм міцного здоров’я, творчих злетів. Хай їх дні ніколи не затьмарює негода. Хай завжди буде мир над їхніми головами. Господь подарує багато щасливих миттєвостей у житті. Вірю,що ваша праця, дарована долею, повернеться сторицею. Ще раз дякуємо вам за віру повне одужання та щасливе майбуття.

З повагою сестра Валя,
с. Степашки