І нині на цьому курортному острові в Середземному морі він працює директором Cyprus-Invest, що зводить апартаменти на узбережжі! Цього тижня до рідної Вінниці Віктор Антемюк приїхав всього на кілька днів, щоб побачитись із трьома доньками, зятями, друзями та інспектувати роботу своїх бізнес-структур… Емігрантом, «переселенцем» чи «втікачем» він себе не вважає і показує «свіжий» паспорт громадянина України на ІD-картці, бо минулого року його обікрали в Києві невідомі злодії!

Віктор Антемюк погодився дати ексклюзивне інтерв’ю «33-му», відповів на гострі та незручні запитання про політику, Януковича, Зеленського, свою віру, родину та майбутнє України в сучасному світі.

– Віктор Дмитрович, із вашого Кіпру видно, куди йде чи котиться Україна?

– Ми сіли на ескалатор, який, на жаль, їде вниз… Не хочеться вірити, що за нас вже все вирішили у Москві чи Вашингтоні… Але я переконаний, що за нашими спинами багато чого вирішується і ми вже не суб’єкт геополітики. Ми на перехресті! Мали шанс стати «Великою Швейцарією», але не стали… Знаєте, із мого села на Буковині до «совєтів» щодня ходив потяг до Відня і 2 рази на тиждень до Парижа… Мені про це розказував дід. А тепер ми по всьому світу, і скоро в Україні залишиться набагато менше людей, ніж може прогодувати ця земля. Чи правильно це? Це воля Божа… Бо я віруюча людина і навіть в армії СРСР не давав присяги із релігійних переконань… А тому я вірю і знаю, що все написано в Біблії, якщо ти справді віруєш і дотримуєшся заповідей. Наші головні «вожді» не дотримувались, а розплачується вся Україна…

– Чому виїхали в 2016-му?

– Дружина мені казала, що я націоналіст №1 у Вінниці і вона ніколи не думала, що я зможу зібрати валізу та поїхати… Але на моєму телефоні в геолокації стоїть мітка «Дім» на карті Кіпру в Ларнаці… Там я себе нині відчуваю вдома. Там немає телевізора з «1+1», немає дурнуватої політики, щоденного стресу і страждань… Там є море, чудовий клімат, щирі люди, відсутні хабарі, є робота, поряд зі мною кохана дружина і донька Вікторія… До речі, дочка Віка закінчила навчання в Кембриджській школі на Кіпрі та збирається отримати фах архітектора в Лондоні… Ще три доньки живуть у Вінниці, повиходили заміж. Але їх ви не почуєте і не побачите в скандальних новинах — вони не мажори! Так ми їх виховали.

– То ви «втекли» від корупції з України?

– І через корупцію також! Бо на Кіпрі люди не розуміють: як можна просити хабар? Їм це в голові не вкладається…

– Хочете сказати, що з вас жодного разу не вимагали хабар?

– Одного разу було, коли приїхав лікар, оглянув мене і робив якісь натяки… Думав, я «русский» і дам на чай… Але я не даю і спокійно собі живу. Одного разу я із цікавості пішов на місцевий цвинтар і подився на вік небіжчиків на пам’ятниках — так вони довгожителі! За 4 роки я там не бачив жодної похоронної процесії… Недарма саме Кіпр вважається одним із трьох найкращих місць для життя у світі. Вони там кур’ять, п’ють, на жінок задивляються і всі живуть по 100 років. Тепер мій «Дім» там…

— Ви серйозно схудли! Це якась спеціальна дієта Антемюка чи все-таки клімат та море?

– На День Валентина хотів на свято щось у Вінниці вдягнути із «раннього», але все воно надто велике. Ось я вам покажу свої костюми і штани, коли я важив 175 кіло, то це якісь парашути. Нині я скинув тільки 25 кіло за 5 місяців, але було й більше… Дієта? Я не їм свинину і морепродукти. Решту — їм все! В сезон багато плаваю в морі… Але мій секрет схуднення №1 — це «тренер» Іван Тодуров! Він так тренує, що Вітя Вдовкін і Лариса Прещепа не зможуть… А він мені зробив операцію — радикально зменшив шлунок і з 10 частин залишив одну на 200 міліграмів! Тому я по відомій дієті «Просто менше жерти!» можу в день випити і з’їсти не більше 200 грамів!.. Лікарі кажуть, що других шансів побороти цю біду в мене не було.

– До брата Толі на могилу ходили провідати? У травні 13 років із дня його смерті в страшній ДТП…

– Ні… Мама мені давно сказала: «Нема чого тобі туди ходити!» Вона сама вже пішла від нас… Тому, можливо, після вашого запитання провідаю Анатолія.

Я пам’ятаю про нього. Але батьки у нас так спокійно пішли, що не було цих сліз, розпачу і традиційного гучного горя. Бо мамі лікарі сказали, що їй жити залишилось місяців три, і тато з того дуже плакав. Йому було 80, але вона його пережила на 3 роки, перейшла на сиру їжу і з раком останньої стадії вона ще 2 роки працювала на городі…

— Не жалкуєте, що пішли із великої політики? По тому курсу в «Регіони» ви вклали мільйони доларів…

— Ми ніколи не можемо піти з неї — вона не відпускає! Бо коли я йшов у депутати, тато мене запитав: «Вітя, навіщо воно тобі треба?»

Казав йому тоді: люди кажуть, що треба йти в Раду захищати їхні інтереси! Скажу чесно, я нічого в тій політиці не надбав, не вкрав, як дехто, не набрав земельки сотнями гектарів і не торгувався за посади, де можна було рішать собі на карман. Бо Янукович тоді приїхав і каже: «Не дури! Йди губернатором». І зробив багатьом нардепам пропозицію йти в губернатори від нього. Але тільки двоє не пішли і ослухались його. І я серед тих двох. Чому? Бо був такий собі смотрящий Клюєв, і одразу стало зрозуміло, як це працює. Я красти не пішов, а багато людей із Вінниці та області пішли… А хто зараз смотрящий по Вінниці?

– Вас агітують йти на ці вибори?

– Скажу чесно, до мене приходили «перемовники», щоб «валити Гройсмана…» Я їх питаю: хто ваш лідер? Чи вам треба мої гроші?

Кажуть, що кандидата на мера ще немає, але гроші в них є — море грошей. Відповідаю їм — я проти всіх революцій і майданів, коли стоїть питання «проти» когось чи чогось… Я лише «за» щось нове і прогресивне. А привести нових бідних, щоб грабували і крали з новою силою: «Кому это надо?» Так і напишіть.

– Кажуть, Зеленський із «Кварталом» був у вас, у «Версалі», свого часу?

– Це правда… Вони виступали і жили тут. Вони хороші «ребята», веселі, одним словом — артисти. Знаєте, поки що жоден із президентів не зміг зробити з України таку державу, яка захищає кожну свою людину. Це як в Ізраїлі, де через півроку наші репатріанти, навіть старі діди, готові вмерти за неї із автоматом в руках… Бо нині це як зачистка України від населення, щоб для панів і олігархів лишилось 5,5 мільйона обслуги, а решта виїхали чи померли… І з війною цією ще в 2000-му році мені мама казала, що буде таке, звідки воно прийде і скільки людей повбивають… Я не вірив! Ніхто не вірив. А ви кажете політика!

– Сумуєте там за Вінницею?

– На це немає часу… Я збираю на Кіпрі українську діаспору, як почесний посол України там. Все серйозно — гімн, прапор, всі у вишиванках, і я рідну мову там знаю краще, ніж тут, у Вінниці. А ще люди наші там в такі халепи потрапляють, приходять із своєю бідою… І я їм допомагаю чим можу… Та у мене там вже половина Вінниці була і ще більше буде…