Покоління дітей війни пережило чимало випробувань — розруху, голод, непосильну працю. Не оминула ця гірка чаша і багатьох жителів с. Верхівки і Примощаниці Барського району.
Та хоч як не було важко, але після війни в селі відбудували лікарню з пологовим відділенням, амбулаторію, аптеку, поштове відділення, дитячий садок. Працювало потужне господарство. Але «незалежні» реформатори зруйнували все, а людей, що залишились, пустили на самовиживання!
Покращень, обіцяних всіма українськими владами, нема, не побачиш навіть через найсильнішу лінзу! Навпаки, сільські люди живуть все гірше. А ми, найстарші, взагалі почуваємось відпрацьованим матеріалом. Хто буде відповідати за ці недолугі реформи?
Звертаємось до горе-реформаторів: не знищуйте центральну лікарню у Бару! І без того все, що було кращого у Бару, передали в інші райони. І не торгуйте землею, як продасте землю — України не буде! Добром це не скінчиться!
Людмила Мацюк
— від імені жителів сіл Верхівки і Примощаниці
