Світлана Гаркушина з Браїлова пригортає до себе півторарічного сина й не може повірити, що її дитина вже ніколи не побачить рідного батька.
Життя 30-річного старшини Олександра обірвалось минулого тижня у військовій частині в Старичах, що на Львівщині.
– Його підрізав солдат-контрактник, медичної допомоги ніхто не надав, й через добу серце воїна зупинилось. Ми впевнені, що командування багато що від них приховує, аби уникнути зайвого шуму та перевірок. Дивує те, чому до пораненого не викликали лікарів, адже життя можна було врятувати! – діляться рідні.
Хто відповість за це і де зараз винуватець – дізнавався наш кореспондент.
– У кінці травня у Олександра вже закінчувався контракт, і він мав так багато планів. Не судилось. Недовгим було наше щастя, — зі сльозами на очах каже згорьована вдова Світлана Гаркушина. – Із коханим познайомилась в 2017 році у соцмережі, він на той час перебував у зоні бойових дій. Коли зустрілись, зрозуміли, що не можемо один без одного, тому невдовзі я завагітніла первістком і ми стали на весільний рушник. Народився синочок Назарчик. Ми не могли нарадуватись. А щоб бути ближче до мене, Олександр із Дніпропетровської області перевівся служити у Старичі на Львівщину.
Востаннє був у відпустці вдома на початку лютого, після того повернувся у частину. Ще 14 лютого ми спілкувались телефоном, ніщо не віщувало біди. А вже 17 лютого до мене приїхав селищний голова та військовий комісар й повідомили, що Сашка більше нема. Мовляв, вранці хлопці прокинулись, а він у ліжку вже мертвий. Тоді я подумала, що у чоловіка сталось щось із серцем. Та коли приїхала до Яворівського відділення поліції, там пояснили, що Олександра в суперечці ножем підрізав побратим з Донецької області.
Близько доби в чоловіка був здутий живіт, він не міг сходити в туалет й начебто відмовився від медичної допомоги. А тоді ліг спати й помер. Знайшли його з раною, заклеєною лейкопластирем. У таку версію я ніколи не повірю, адже сама довгий час пропрацювала медсестрою у відділенні невідкладних станів і добре знаю, що при пораненні тонкого кишківника людина не зможе мовчати, адже починається процес сепсису. Чому керівництво частини не викликало лікаря, чому мого чоловіка ніхто не оглянув й не надав допомоги?!
У поліції кажуть, що врятувати життя Олександру можна було, якби не втрачений час. Більше жодних подробиць про обставини злочину! Знаю тільки, що винуватець встиг прослужити півтора року. В день злочину наче з ланцюга зірвався. Його впіймали на вокзалі при спробі втекти, й зараз він у СІЗО.
Олександра поховали у Браїлові з військовими почестями. Розумію, що свого коханого я вже не поверну, але хочу, щоб більше такого горя не повторилось, щоб не постраждали інші хлопці. Завдяки сину я себе тримаю в руках, йому віддаю всю любов та турботу. Але боляче, що ще зовсім крихітним він втратив тата. Буду вірити та молитись, аби кривдник мого Олександра та ті, хто все це приховував, були суворо та справедливо покарані!
Відомо, що факт загибелі Олександра Гаркушина нині розслідує Державне бюро розслідувань.
– 15 лютого в позаслужбовий час в гуртожитку однієї з військових частин у Львівській області солдат-контрактник, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, ударив ножем в живіт колегу, — повідомили у пресслужбі відомства. — Через добу від отриманих тілесних ушкоджень старшина помер, не отримавши кваліфікованої медичної допомоги. Посадові особи військової частини приховали факт злочину. Командування не повідомило про подію правоохоронцям та не забезпечило кваліфікованої медичної допомоги потерпілому. Відкрито кримінальне провадження, винні будуть покарані.
Коли верстався номер, стало відомо про ще одну втрату – в зоні бойових дій загинув 30-річний військовий Вадим Романов. Він служив у 59-ій гайсинській бригаді, був командиром відділення. У нього залишилися мати та цивільна дружина, два роки тому помер старший брат. Поховали бійця в селі Ковалівка Немирівського району…
Вікторія Снігур
офицерский состав,который живёт в этом же общежитии,лучше смотрели за пьянками,которые там происходят,а не за тем во сколько закрыть кухню или стиралку. и все они об этом знали.в штаны наложили,за свои погоны страшно.одного виноватого нашли,а остальные служат со спокойной совестью.
а родственникам совет,не молчать,а все это гнездо разворошить. и добиваться наказания всем,кто покрывает это преступление.это не первая и не последняя смерть в этой части.
ніхто з командування не поніс жодної відповідальності і знаходяться дальше на своїх посадах
Нормальные гибнут, а уроды продолжают жить своей жизнью.