Галина та Олександр Константинівські із села Гранів Гайсинського району днями відсвяткували діамантове весілля.

Привітати їх прийшли не лише рідні, а й односельчани на чолі з головою громади та керівником ради ветеранів. Щасливе подружжя порадували віршами, піснями, а ще вручили квіти, ковдру та торт від місцевої майстрині.

– Познайомились ми восени, коли родичі запрошували на їхню церемонію одруження. Серед гостей був і мій милий Олександр. Так і зав’язались наші почуття, щось в серці підказало — це суджений. 31 січня в далекому 1960 році ми стали на весільний рушник. Але ос­кільки були важкі часи, можливості зробити хоч одну фотографію не було. Тому наше свято тільки у пам’яті. Пропрацювали все життя в колгоспі — чоловік трактористом, а я – в рільничій бригаді.

З дітьми допомагала свекруха, моя мама рідше, бо у 36 років залишилась вдовою — батька трактор задавив. Змушена була працювати. Багато чого пережили разом. По-всякому було — і добре, і погано. Щоправда, останні роки чолові­ку важко, бо пережив інсульт, тому я постійно поряд.

Основним секретом щасливого життя є взаємоповага, розуміння, вмін­ня підтримати в скрутну хвилину, а ще — змовчати вчасно, — ділиться дос­відом Галина Григорівна. — Найбільшим щастям в нашому житті є сини Дмитро та Сергій. А коли вони одружилися, то й невісточки з’явилися. Маємо 4 онуки та 2 правнуки.

Віталіна Володимирова