Налякані війною на Донбасі молоді люди не поспішають до лав ЗСУ. Знаходять потрібних людей, отримують закордонні паспорти і їдуть на заробітки.

А декому навіть вдається не зовсім законно отримати приписне свідоцтво і обійти списки призовників. Най­неприєм­ніше, що серед таких «відказників» є діти високопоставлених військових.

До редакції звернулась група вінницьких офіцерів, обурених тим, що один з ке­рівників Генерального штабу Збройних сил влаштував через свої зв’язки та свій вплив таку протекцію для власного сина.

«Виходить, — кажуть вони, — що людина, яка посилає під кулі чужих дітей і розуміє, що кожен із них може загинути, не вболіває за наших воїнів як за рідну дитину. І йому ж не болітиме, як тій простій українській родині, що, не дай Боже, отримає цинкову домовину.

Можливо, то­му й підбивають наші літаки з десантниками та військові гелікоптери, влаш­­­товуються Іловайські котли?

Є багато гідних генералів-патріотів. Наші та їхні сини і дочки служать народу України разом з усіма іншими захисниками Вітчизни, бо так їх виховали батьки-офіцери. Саме такі керівники потрібні нашій армії, а не хитрі пристосуванці, що сповідують подвійні стандарти».

Можливо, компетентні органи зацікавляться цією інформацією, редакція готова допомогти.

Андрій ВЛАСЕНКО