Падають люди, ніби листки,
Давно вже не було такої весни.
Яка буде Пасха? Може, у сльозах?
І синяя маска на наших устах?
Зникають привітні і теплі слова,
Вкривається льодом, снігами душа.
Бракує повсюди і серця, й руки,
Давно вже не було такої весни.
Не будем тримати свячене яйце,
Не зможем впізнати крізь маску лице,
Будемо боятись у гості піти.
Давно вже не було такої весни.
Чи буде дзвеніти нам радісно дзвін?
Які будуть ноти і що скаже він?
Воскресний світанок, о сонце, зійди!
Давно вже не було такої весни.
Порожнії храми у місті, в селі,
Чи будуть гаївки, чи будуть пісні?
Чи будемо кошик в посвяту нести?
Давно вже не було такої весни.
Не падаймо духом, кріпімся в Христі,
Молитва лікує хвороби усі.
Благаймо у Бога з Карпат до Дніпра:
Хай буде у мирі і Пасха, й весна.
Не падаймо духом – все в Божих руках,
А ключ порятунку – у наших серцях.
Брати українці, єднатись пора,
В нас віра єдина, Держава одна!
Давно вже не було такої весни…
Прости нас, Ісусе, прости!
П. Половко
Від редакції. Цього вірша надіслали до газети наші земляки з Італії, які досі залишаються там. В Італії вже 180 000 хворих, померло 22 000, щоденно додається 3 000 хворих.
33-й, у вас там Ванга працює, чи що це за “взгляд в будущее”? В Італії станом на сьогодні 162 тисячі випадків – це із активними, і летальними, і з одужаннями. Статистика на тій же Українській Правді, або світову карту гляньте.