Я, Наталя Романюк, народилася, виросла і донині проживаю в смт Тростянець. Завжди займала і надалі займатиму активну життєву, громадську позицію.

Я активіст, патріот свого селища і знаю в обличчя всіх своїх земляків, які також є активістами та патріотами. Доречі, якщо хтось думає, що активіст — це посада чи куплена людина, вимушена вас розчарувати. Активіст — це людина, яка любить своє селище не за гроші. Це людина, якій небайдуже, що твориться на її землі та з її людьми. Людина, яка не ховається за плечі інших, а відкрито бореться за свої права та права своїх земляків, а не прикривається чужим іменем, щоб зганьбити інших.

Хочу заявити, що листа до редакції я не надсилала. Але здогадуюсь, хто це зробив, прикриваючись моїм іменем.

У Тростянці живе майже сто учасників АТО, які не бояться відкрито заявити про свої погляди на життя та певні ситуації в селищі, які також є активістами і не ховають своє обличчя, які не бояться назвати свої прізвища. Я завжди зневажала боягузів, та підлих людей і в даній ситуації всім зрозуміло, хто замовник і кому це потрібно.

А потрібно це тому, хто багато років поспіль домагається території мого селища. Лиш, на превеликий жаль для цієї особи, незважаючи на те, що йому так хочеться, на теренах області все давно розподілено та і в Тростянці в цілому вільних місць немає. Будь-яка фізична чи юридична особа, що проживає на території України, має право на купівлю або продаж чи то підприємства (зокрема автомобільного), чи сертифікатів B2B, які, врешті решт, виявилися просто папірцем, не придатним ні до чого, чи золота-срібла, чи медіагрупи в соцмережі, а чи то земельної ділянки. Але важливо, щоб все це відбувалося в рамках закону.

Щоб по закінченні процедури нікому не доводилося змінювати місце роботи, і не один раз, попрацювати і проживати в своєму селищі зі своєю родиною, не змінювати прізвища чи принаймні викидати літери, щоб не вилазили боком попередні гріхи. Бо сумління, якщо воно присутнє, та чисте ім’я купити неможливо.