Костянтин Сорока із села Сальник самотужки виховує четверо власних дітей. Найстаршому Георгію — 6 років, наймолодшій Іванці — 4, близнюкам Миколі та Кості — 5.

“Свого часу я був одружений, але сімейне життя не склалось, Бог не дарував нам нащадків. – каже Костянтин. – Коли познайомився із Наталею, здалось, що сімейне життя складеться. Ми побрались й кохана завагітніла. Народився первісток Георгій. Ще через рік – двійня. Щоб заробити копійку, постійно працював. Мабуть, не відразу йзвернув увагу, що щось в нашій родині пішло не так, – каже чоловік. – Бо відразу після народження хлопчиків Наталія стала зловживати спиртним. Із дому дружина стала виносити золоті прикраси, мішками цукор, олію, пропила навіть дитячий велосипед, поки я був на роботі. Продала половина майна і їй байдуже було, що цим самим вона залишала малюків голодними. Бувало, що забере дітлахів із садочку, купить в магазині пляшку горілки й сидить в лісі та вживає. Вже коли народилась найменша Іванка, я подав заяву на розлучення та звернувся до суду. Наталю три роки як позбавили материнських прав. Відтоді своїх дітей вона не навідує, інколи односельчани бачать її на залізничному вокзалі у сумнівних компаніях»

Щодня тато Костянтин прокидається раненько. Газу немає, тому розпалює дровами грубу. Після того починає готувати сніданок.

«Нещодавно я придбав старенький автомобіль “ВАЗ” й вже легше обиратись до школи та садочка. У вихідні ми завжди разом, ходимо до парку, їздимо в місто. Жодного статусу в мене нема, у соціальній службі лиш руками розводить, мовляв, якби дітей виховувала матір, все було б простіше. На новорічні свята чекав, що хоч запросять дітей на ялинку, так як це роблять із сиротами та іншими пільговими категоріями. Та не покликали. Пояснили, що ваші діти такі як і інші, чудово живуть. Тому на державу я не розраховую, намагаюсь своїм малюкам ні в чому не відмовляти, хоч і важко фінансово. Роботу охоронцем довелось покинути, аби більше часу приділяти дітям. Мрію вивчити їх та поставити на

ноги. А тоді вже й пожити для себе”.

У Сальнику місцеві мешканці гарно відгукуються про родину Сорок. Коли будувався дитячий садочок, батько активно допомагав робочими руками. Із натовпу він, кажуть, виділяється через свій вік. Але до дітей турботливий, видно, любить їх…

Віталіна Володимирова