Люди незадоволені, тим, що Дмитро Гордон «легітимізує терористів та пособників окупантів».

В самому інтерв’ю колишній  ватажок російських бойовиків на Донбасі, громадянин РФ зізнався, що 19-річного студента КПІ Юрія Поправка і 25-річного жителя Стрия Юрія Дяковського вбили за його особистим наказом. Тоді лише дивом врятувався 22-річний вінничанин Віталій Ковальчук! Тіла зі слідами тортур виявили у квітні 2014 року в річці Торець під Слов’янськом. Також терорист визнав, що причетний до вбивства депутата Горлівської міськради Володимира Рибака, який намагався зняти “прапор” “ДНР” із будівлі мерії.

Колишній ватажок бойовиків “ДНР” стверджував, що вбиті українці нібито були членами “Правого сектору” і приїхали у Слов’янськ “у складі диверсійної групи”. -Спіймали двох із п’яти. Так, цих людей розстріляли за моїм наказом. Живим їм ніхто живіт не розпорював. Чи шкодую, що їх розстріляли? Ні, вони були ворогами”, – заявив терорист Гіркін.

Додамо,що 18-річний Юрій Поправка – перший закатований під час російської агресії на Донбасі активіст. Його вбили у між 17 та 20 квітня 2014 року.

За даними слідства, убивством мого сина, Юри Дяковского та Володимира Рибака керував особисто Гіркін», – розповідає нещодавно в одному з інтерв’ю  мама Юрія.

Весною 2014 року події в Україні розвивалися більше ніж просто стрімко. У квітні у захопленому росіянами та сепаратистами Слов’янську з’явилася інформація про так званий пасхальний розстріл. Тоді бойовики угрупування «ДНР» під керівництвом російського полковника Ігоря Гіркіна (Стрєлкова) заявили, що бійці «Правого сектору» розстріляли їхній блокпост прямо на Великдень, 20 квітня.

Напад тоді намагалися «повісити» на групу активістів Майдану, серед яких були 18-річний Юрій Поправка, 25-річний Юрій Дяковський та 22-річний Віталій Ковальчук з Вінниці.Насправді ж вони не могли навіть теоретично розстріляти блокпост поблизу Слов’янська, адже 20 квітня двоє з трьох хлопців уже були вбиті. Дивом вижив,а тоді потрапив до полону вінничанин Віталій. Дізнавшись таку страшну звістку про полон і перші розстріли та катування, мати Галина разом із чоловіком Олександром одразу кинулись до всіх і, не отримавши позитивної відповіді «як врятувати сина», подались на невідомий Донбас самі. Брата- інваліда, із психічними розладами, який у будь-яку мить міг спалити не лише хату – всю багатоповерхівку, залишили на Влада. Він як міг суміщав навчання у Вінницькому медуніверситеті і догляд…

Перший раз Галина проникла до бойовиків, переодягнувшись у монаший одяг. Вона стала символом матері, яка була готова на все, аби врятувати сина, і пішла у лігво терористів… Про це нашій газеті розповідала її подруга.

Мати таки добилась зустрічі – але їй сказали їхати до Києва у СБУ та повідомити, що ватажки сепаратистів готові поміняти її сина на захоплених у полон, на тодішнього ватажка Губарева…Мати з надією та в супроводі батька почала прориватись вже до нашої влади.

Всі знають, як вела себе мужньо і безстрашно ця жінка. Як боролась за сина і давала всі можливі прес-конференції та інтерв’ю у Вінниці, в т.ч. і нашій газеті.

Віталій сидів у одній камері із затриманими журналістами: міжнародним – Сімоном Островським та вінничанином – Сергієм Лефтером. Може, це його і врятувало.

Саме вони й донесли світу, що Віталій ще живий, що він як реабілітолог за професією та один із кращих фітнес-тренерів України як може там, у камері, у підвалах СБУ, допомагає хлопцям лікувати рани та переломи, робить масажі потай від охорони…Невдовзі його звільнили,а ось матір із 2014 загадково зникла…До останнього її шукали сини та чоловік,але серце останнього наприкінці минулого року не витримало….

Валентина Лісова