Кажуть, що нещодавно група спецназу «Сокіл» російського ФСБ прибула на Донбас і вистежує українських воїнів.

За тиждень до загибелі нашого земляка були оприлюднені докази дій російського спецназу на фронті. Група росіян була оснащена новітніми видами озброєнь: на відео помітно сучасний військовий радіозв’язок і навіть мобільна система РЕБ. Розвідка 93-ї бригади у відеоролику ідентифікувала всі види озброєнь, що видають російському спецназу. А ще всі звернули увагу на багатофункціональний тепловізійний бінокль JIM LR компанії Sagem (Франція), який офіційно закуповувала Російська Федерація і який перебуває на озброєнні спецназу ФСБ РФ і спецназу Служби безпеки президента Путіна в складі Федеральної служби охорони. Бінокль коштує 80 тисяч євро, має денний і нічний канали спостереження, лазерний далекомір, магнітний компас, GPS-приймач і лазерний покажчик. Він дозволяє виявити машину на дистанції до 18 кілометрів і людину на дистанції до 7 кілометрів. При цьому автоматично визначаються свої координати і координати цілі. Тож цілком очевидно, що того дня він діяв на ураження й поцілив саме туди, де знаходиться важлива артерія, і масивна крововтрата, яка призведе до смерті, неминуча.

У селі Буди Тростянецького району відбулося прощання із 24-річним старшим солдатом Олександром Карпикою. Воїн служив у відділенні радіаційного, хімічного та біологічного захисту 12-го окремого полку оперативного забезпечення. Загинув на Луганщині під час виконання бойового завдання, куля снайпера поцілила йому нижче бронежилета та влучила у пах… Врятувати не вдалось через велику крововтрату.

За словами односельчан, родина бійця переїхала до них у 2004 році із Луганської області, саме звідти, де й навіки зупинилось його серце… Олександр, кажуть, у дитинстві вже був на волосині від смерті через хворобу, але дивом вижив. Був найстаршим у сім’ї й дуже любив своїх двох братів та маленьку сестричку Катрусю. Матір воїна заробляла на життя підробітками, цієї весни сапала соняшник у полі. Вітчим та брат ходили на бійню. Жили у скромній хатинці, не раз Сашко казав рідним, що обов’язково заробить кошти і купить просторий дім.

– Сашко закінчив Тростянецьку школу №2, тоді навчався у Немирівському ліцеї. Там його прописали у гуртожитку, й він перебував на обліку у місцевому військкоматі. Після закінчення працював на м’ясокомбінаті. Якогось дня прийшов до сільради і повідомив, що його мають забрати в армію на строкову службу. Але хлопець відразу заявив, що підпише контракт, бо мріє стати в майбутньому офіцером. Так і зробив. Олександр входив до 30-ї бригади Новоград-Волинської військової частини. Через три роки після служби підписав контракт вдруге, саме тоді він навідався додому, йому оформили всі заслужені пільги, — розповіли нам у сільській раді Буд. — Трагічну звістку довелось повідомляти воєнкому, районній та сільській владі. Та коли ми приїхали до будинку, мама вже знала. Саме їхала на роботу, і їй зателефонували побратими Олександра. Тож зустрічала нас у чорній хустині. Похорони ми взяли на себе. Зустрічали героя живим коридором на колінах, із лампадками та свічками. Зібралось все село – від малого до старенького, плакали всі, бо Сашу любили, це справді золота дитина… Відспівували два священники. Домовину із воїном привіз командир, багато теплих слів сказав на його адресу, повідомив про обставини загибелі. З’ясувалось, що тоді військові були на позиції, робили певну роботу, і в них залишалось лише пів години до завершення. А наступного дня Олександр мав йти на ротацію. Він піднявся, і ворог помітив його. Раптом ворожа куля снайпера… Вона минула бронежилет, зачепила пах і вийшла через крижі… Перебила артерію, почалась кровотеча. Була шоста вечора, Сашка доставили у лікарню, взялись оперувати, але не встигли. Чотири роки провоював, пекло пройшов, а тут таке горе. Мама Олександра тримається, але вона вже повністю сива у свої 43 роки… Для нашої громади це перша втрата і дай Бог, щоб остання. Не лише тут, а для всієї країни…

Волонтери та військові експерти б’ють на сполох й вимагають у Володимира Зеленського висловити протест РФ, а не ганебно замовчувати черговий демонстративний факт російської агресії. Висловлюємо співчуття родині.

Вікторія Маєвська