Іван та Олена Войтки з Козятина гортають родинний альбом — їх сім’ї нещодавно виповнилося 60 років. Вони мають трьох дітей, 11 онуків та 8 правнуків.

Найголовніша традиція — разом проводити свята. Свою кохану Іван побачив на сільській виставі. 17-річна дівчина грала головну роль. Між молодими відразу виникли ніжні почуття. Стали зустрічатися. Згодом подали заяву в РАЦС, розписали закоханих того ж дня.

– Іван Войтко спочатку працював кондуктором на залізниці, потім механіком, керівником потяга. Дружина трудилась на залізниці механіком. За професіоналізм отримали чимало грамот та нагород. Дуже хотіло подружжя сина, але перший помер у сім місяців, а другий хлопчик прожив лише три дні. Доля подарувала подружжю трьох доньок, якими вони пишаються. Чоловік завжди дуже хотів догодити дружині, якусь нову річ придбати на день народження. Проте грошей інколи не було. Колись випускали журнали «Радянська жінка». З них чоловік сам робив вик­рійки, купував тканину та викроював. Дружина теж завжди догоджає чоловікові. На кожне свято спече, накрутить ковбаси, шинки наробить.

Одного дня Олена Войтко потрапила до лікарні. Було зараження крові, багато містян здавали кров, аби її врятувати. На щастя, вона вижила, проте залишилась інвалідом першої групи. Зараз вона пересувається на інвалідному візочку, іноді на милицях. У батька навіть думки не було залишити маму. Десять років тому діти організували батькам золоте весілля. Подружжя Войтків обвінчалося у церкві, ставали знову на рушник. Були дружби, грала музика, приготували на стіл, запросили гостей. Зараз не могли пишно відсвяткувати діамантове весілля у зв’язку з карантином.

Секрет подружнього щастя, кажуть, ду­же простий.

– У житті буває всього — і гарного, і поганого. У нашому житті теж були і радощі, і горе, але ми підтримували один одного і досі підтримуємо, бо так має бути у сімейної пари. У подружньому житті головне — розуміння та взаємна повага, уступати одне одному, не показувати своє «я», вміти прощати. Для нас основним завжди була наша сім’я, — додає «діамантове» подружжя Войтків.

Валентина Лісова