«У 2008-му здала свій пай на 10 років у ТОВ «Курланд». Але таке величезне горе спіткало нашу сім’ю, що я просто забула, що строк скінчився.

Спочатку знашли мого сина на дорозі вбитого, пограбованого. А коли сина ховали, винесли труну з хати, — у чоловіка урвалось серце. 7-10 грудня 2017 року дві рідні душі забрав убивця! — гірко скаржиться Олександра Антонюк із с. Телелинці Жмеринського району у листі до редакції. — Два похорони за три дні, поминальні обіди… Як це можна витримати? Люди підказали, що «Курланд» дає допомогу. Я звернулась, принесла всі документи, мені спочатку пообіцяли 4 тис. грн., а потім дали всього 2 тис. Договір по земельному паю залишився у мене на руках. Людям у селі переоформили, дали по 10 тис. грн., а мені нічого. Кажуть, що я пізно прийшла. Певне, думають, що бабі 81 рік, стара, дурна. Та дякувати Богу, що Він мене тримає, їжджу на суди, була у Києві в Генеральній прокуратурі, у міністерстві. Під­твердили, що син мій зловмисно убитий. Суди тривають, а орендарі економлять на моїм горі! То віддайте гроші, як всім людям дали, або поверніть землю!»

У Телелинецькій сільраді добре знають про нещастя у родині Антонюків. Людмила Джулай, секретар сільради, пояснила, що Олександрі Гаврилівні сільрада надає посильну допомогу. Але землі її паю знаходяться поза межами села, так що сільрада ними не розпоряджається.

– Договір Антонюк передавали з рук в руки, родичка Олександри Гаврилівни підписала додаткову угоду, у 2016-му за продовження угоди платили 500 грн., і жінка їх отримала. Щороку все міняється, і зараз за продовження платять 10 тис. грн., — розповіла Тетяна Гончарук, уповноважена від ТОВ «Курланд». — Тепер Антонюк спохватилась і хоче 10 тис. грн.

– До якого року продовжена її угода?

– До 2033 року. Антонюк отримала цей пай у спадок від сусідки, за якою доглядала. А власний пай і пай чоловіка вона віддала другому сину, він цю землю нині обробляє.

Ігор Бондар, заступник керівника ТОВ «Курланд», наполягав на законності всіх дій товариства.

– Ми виконуємо всі умови договору згідно з чинним законодавством, — наголосив Ігор Бондар. — Що стосується допомоги на поховання, то ні її син, ні чоловік не були нашими пайовиками, ми надали допомогу просто з доброї волі. Крім того, коли ми запропонували їй розірвати з нами договір оренди, вона відмовилась. Так що Антонюк отримує щорічну орендну плату, все за законом.

Втім, Олександра Гаврилівна Антонюк не здається і обіцяє шукати правду у столиці.