Руду красуню, українську чи центральноєвропейську білку, бачили певно всі. Вона трохи сором’язлива і не дуже любить йти до рук. Натомість її далека родичка американська сіра білка взагалі не боїться людей. Вона навіть не пропустить можливості поцупити у вас шматок пиріжка, якщо зловите гаву.

Зазвичай багато їх у скверах, де безхатькам роздають соціальну їжу. Наїдаються всі.

Але особливо вразила мене іще одна американська білка. Здалеку мені здалось, що вона також сіра. Та, коли потихенько підійшов ближче, зрозумів, що вона абсолютно чорна. До речі, ця несподівана зустріч сталася на Ніагарському водоспаді. Недалеко від пам’ятника Ніколі Теслі. Можливо, так впливає на колір білчиної шерсті постійний гуркіт тисяч тонн води, що летить у  прірву на американсько-канадському кордоні.

Не знаю чи є білки альбіноси, але сподіваюсь, що пощастить і таку побачити.

Може, навіть, і сфотографувати…