Він допомагає і опікає її. А Мама — наркозалежна. Вона намагалась заробити кошти сурогатним материнством. Але іноземці, дізнавшись про залежність, не погодились.

Потім народила двох близнюків і залишила їх у пологову. Та і доля цієї доньки її мало турбує. А батька я знаю і поважаю. Не потрібно дідові виносити плітки на загал. Краще порозумітись з онукою, зустрівшись…

Прочитавши лист у номері «33 каналу» від 17.06, була щиро вражена та здивована, адже людину про яку йдеться в контексті, знаю особисто і вже не один рік.

Ми не близькі друзі, але протягом 7 років Юліан є відчимом моєї хрещеної донечки. За цей час знаю його, як порядного сім’янина, турботливого батька, трудолюбиву та позитивну людину. Чи багато татів погодились би взяти під свою опіку 12-річну доньку? А згодом стати батьком 4-річній доні коханої жінки? Тільки з цих вчинків можна зробити висновок. Лоліта сама попросила тата, щоб той взяв її до себе. Там і проживає по сьогоднішній день.

Ніколи не втручалась в подробиці його колишнього життя, але після неоднозначного листа запитала і дізналась про перекручені факти та реальну картинку подій. Я не стану описувати деталі, виправдовуючи свого знайомого. Зрештою, історія їхньої сім’ї – це особисте. Сам Юліан просив не писати нічого, але гостре відчуття несправедливості і безпідставних обвинувачень не дає змовчати. На­діюсь, мені пробачать цю ініціативу.

Окрім вищесказаного, дивує наступне: чому дідусь, який щиро переймається долею внучки, не поговорить з нею особисто? Невже оприлюднення сімейних таємниць стало найкращим і єдиновірним вирішенням усіх проблем? Певно, саме в цьому і проявляється ота «доброта і людська ласка»?

Дуже надіюсь, що цей вчинок є необміркованим та імпульсивним, спричиненим важкою втратою… Щиро співчуваю. Бажаю порозуміння та налагодження стосунків з рідними.

Аліса Малиновська