З минулої п’ятниці усе село Олександрівка Вінницького району сколихнула страшна звістка – безвісти зникла 16-річна Наталка Кателян. Дівчину у селі добре знають, адже ще декілька років тому так само усім селом збирали кошти на її лікування від онкології. З Божою допомогою, завдяки медикам та підтримці небайдужих односельчан Наталочці стало краще, хвороба зараз в ремісії, але дівчина продовжує підтримуючу терапію.

У великій дружній родині Кателян змалечку привчені працювати. От і Наталя не могла сидіти без діла і допомагала по господарству. Того дня вона принесла води своїм рідним, коли ті випасали корів на полі. Це було в обідню пору. А вже ввечері мама, сестри і брати, дядько і тітка, сусіди і родичі прочісували кожну вулицю, бо Наталка не повернулася додому. Коли зрозуміли, що самі не справляться, викликали поліцію.

З самого ранку 18 липня в Олександрівку з’їхалися декілька десятків поліцейських, рятувальники, а пізніше ще й два автобуси нацгвардійці. Обшукували поля, лісосмуги, береги, заглядали в кожну криницю, у кожен двір, погріб, горище. Наступного дня водолази пірнали у місцевих ставках. Селяни допомагали, чим помогли і дякували правоохоронцям.

– Ми думали, що так шукають лише мажорних дітей, а не з простих сільських сімей, – приємно вражені роботою поліції в Олександрівці.

Поліцейські патрулювали трасу, зупиняли маршрутки та автобуси, запитували водіїв чи не підвозили Наталю. Хтось повідомив, що бачив зниклу дівчину у якійсь білій машині, то правоохоронці перевіряли й такі авто на дорозі та в селі.

Щоб обстежити поля з кукурудзою, соняшником, запускали дрони.

– З ранку до пізньої ночі поліцейські і селяни шукали Наталку. Припускали, що її міг хтось непорядний заманити в машину і вивезти у невідомому напрямку…

– Наталка має вади розвитку, але дуже щира та привітна, комунікабельна. Віталася з сільськими людьми і з чужими. Хтось з неї міг посміятися, хтось – насваритися… Дуже хвилюємося, аби нею не скористалися якісь збоченці, а потім десь викинули, як непотріб, – хвилювалися рідні.

За три дні жодної звісточки… «Наталка як під землю провалилася», – казали в селі. Й так і сталося…

У понеділок ввечері її сестра Оксана знову випасала корів на тому полі, де востаннє бачили Наталку. Поряд водойма,  сюди приводять корів напувати. Неподалік посовиська Оксана побачила галошу. Подійшла ближче – а з землі стирчать ноги… Покликала на допомогу, почали розкопувати. У лисячій норі знайшли ледь притомну Наталку.

Радість і здивування переповнювало людей…

– Слава Богу, що вона знайшлася! Добре, що жива!!! Але ми ж тут шукали, і поліцейські з собаками теж тут все обстежували і нічого не знайшли… Вона не могла сюди випадково впасти та ще й вниз головою, – впевнені місцеві рятувальники, – Та навіть якби Наташа навмисно залізла до лисів, то за три доби вона б просто задихнулася у землі…

З численними гематомами, виснажену Наталку госпіталізували у дитячу обласну лікарню.

Міла ПОЛІЩУК