І ще трішечки про суд. В суді одного із райцентрів півдня Вінниччини йде вже давно гібридна війна між секретарем судового засідання, людиною з вищою юридичною освітою, і суддею. На боці судді, зрозуміло, більше живої сили і техніки. Секретар судового засідання шукає підтримки в ЗМІ і не знаходить. Бо засоби масової інформації, теж замучені суддями, судами – просто не здатні, поки що, пересилити свій страх перед такою темою. Журналістське розслідування в суді – це на зараз щось на зразок польоту на Венеру живої людини. Або навіть і далі.

Тому війна триває без стороннього ока і вуха. Задіюються поліція, наркологія, оголошення доган, відповідно гібридні бої переходять у формат цивільного судочинства, поки що, і розглядаються у апеляційному суді, який виносить свої рішення, але це лиш збільшує протистояння.

За межі місцевої судової системи ця тяганина не виходить з багатьох причин. Найперше тому, що в суді ще не застосували законно зареєстровану зброю і поки що ніхто нікого не вбив, або хоча б не покалічив. По-друге, такі гібридні таємні війни киплять і в інших судах, але не існує судової практики показувати їх людям, суспільству бо система ця продовжує бути дуже закритою. І свято береже свої злочинні дії. А Вища рада правосуддя що?.. А там – краще жити секретарям?