Зокрема, це стосується майбутніх студентів із тимчасово окупованих територій, що мають на меті вступати у ВНЗ України, оскільки президентом України був підписаний законопроєкт про можливість вступу в українські вищі без здачі ЗНО для дітей з непідконтрольних територій.

Таке рішення влади викликало масу обурення серед батьків та школярів, які витратили щонайменше рік на підготовку до здачі ЗНО. Але, на мою думку, така хвиля негативу у бік дітей з ОРДЛО, що є потенційними студентами, є невиправданою.

Нам вдалося зв’язатися із абітурієнтом, який переїхав до Вінниці, залишивши рідний Луганськ, та  зв’язувати, які вони, реальні умови вступу, які кола пекла треба пройти, щоб вступити до омріяного ВНЗ та мати шанс на щасливе майбутнє у визнаній державі.

Тобі вже 22 роки, а виходить, що ти знову маєш сідати за довгі університетські парти, знову стати студентом, коли більшість твоїх однолітків вже працюють. Чому ти одразу по закінченні школи не покинув зону АТО?

Ми всі повірили в казочку про те, що, вступивши до університету там, вдома, нам, по закінченні навчання, видадуть дипломи російського зразка, який буде прийматися всюди, але… У 2015 році я вступив до ЛНУ ім. Тараса Шевченка на тимчасово окупованій території (далі ТОТ) на спеціальність «міжнародні відносини» з однією метою – отримати диплом бакалавра російського зразка та вже з цим документом вступити до магістратури на підконтрольну Україні територію. В 2019 році я отримав такий диплом, однак в ньому, незважаючи на завірення росіян у його автентичності, було вказано, що 234 залікових одиниці з 240 я пройшов на ТОТ Луганської області. Це відбулося в Смоленському державному університеті. Цей параграф про так звану «ЛНР» власне і перешкодив моєму вступу до магістратури, оскільки в визнанні диплома в Україні мені було відмовлено, незважаючи на мої звернення до Президента, Голови Верховної Ради, прем’єр-міністра, міністра освіти, міністра з питань тимчасово окупованих територій та освітнього омбудсмена.

Ти плануєш вступати на ту саму спеціальність, за якою проходив навчання в ЛНУ?

Так, я буду вступати на ту ж саму спеціальність на перший курс бакалаврату. І дуже дякую особисто президенту (але тільки за це) та Верховній Раді за прийняття редакції Закону України «Про вищу освіту».

Розкажи, які реальні умови вступу? Чи дійсно діти з ОРДЛО «окуповують» ВНЗ України? Абітурієнти із зони АТО не здають ЗНО, а як щодо вступних іспитів?

Відповідно до Закону України «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, Донецької та Луганської областей від 12.07.2020 року, абітурієнтам з непідконтрольних уряду України АР Крим та окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) дозволено вступати у заклади вищої освіти на підконтрольній Україні території.

До моменту редакції Закону «Про вищу освіту» абітурієнти могли вступати до ВНЗ України, однак їх перелік був досить обмеженим. Від початку цілеспрямованої державної політики щодо надання можливості вступити до українського ВНЗ на бюджет, перелік університетів складався з тих освітніх закладів, які були евакуйовані з АР Крим та зони проведення АТО/ООС за програмами «Крим–Україна» та «Донбас–Україна». За цими програмами вступники з тимчасово окупованих територій могли вступати до українських університетів без ЗНО, свідоцтва про середню освіту та навіть без паспорта громадянина України. Згодом список ВНЗ, відкритих для мешканців окупованих територій, поступово збільшувався, що врешті призвело до спрощення процедури вступу до майже будь-якого ВНЗ України без ЗНО та свідоцтва про повну загальну середню освіту.

Я, будучи студентом, що проходив навчання на тимчасово окупованій території Луганської області за спеціальністю «міжнародні відносини», проте, після прийняття редакції Закону України «Про вищу освіту» та надання спрощеної процедури вступу до ВНЗ України подав документи до освітнього центру «Донбас–Україна» при університеті, який обрав, аби вступити на перший курс освітнього ступеня «бакалавр» з метою отримання документа про вищу освіту державного зразка та брати активну участь у розбудові української держави та дипломатії. І це можна назвати ще однією з причин, чому я планую поновлювати навчання за тією ж самою спеціальністю, за якою навчався на ТОТ.

Однак, незважаючи на дійсно майже стовідсоткову можливість вступу до ВНЗ на підконтрольній території, є обов’язкові умови щодо вступу – внутрішньоуніверситетські іспити, за результатом яких абітурієнт зараховується на обрану спеціальність. Обов’язковими іспитами є: історія України, українська мова та література та так званий іспит за спеціальністю. (У моєму випадку – англійська мова, адже вступаю на міжнародні відносини). Я вважаю це правильним кроком, адже отримання вищої освіти в нашій країні має бути певним привілеєм, а не можливістю пожити півроку за рахунок країни, отримуючи стипендію.

На твою думку, цей законопроєкт можна назвати певним кроком до примирення?

На мою думку, примирення від цього кроку очікувати не варто, адже пропагандистська машина так званих «ДНР» та «ЛНР» а також Російської Федерації активно використовує це рішення, задля подальшої дезінформації. Крім того, певна кількість молоді покине ТОТ задля розбудови власного життя. А ще не слід забувати про так званий «ядерний електорат» окупованих територій, які протягом шести років продовжують підтримувати окупаційну владу, незважаючи на цілий список проблем, якій сьогодні існують в ОРДЛО та АР Крим. Так працює пропаганда на малоосвічених людей.

Ти плануєш повертатися додому після закінчення навчання?

Особисто я не планую повертатися на ТОТ через відсутність там майбутнього, крім того, мені соромно за своїх земляків, які у 2014 почали процес спустошення власного дому, колись успішного регіону України, повіривши у відверту брехню про «запрет думать на русском языке» та інші казочки російської пропаганди.

Що ти можеш побажати майбутнім вступникам, які зараз знаходяться по ту сторону лінії розмежування?

Треба просто брати валізу і їхати. Сидіти там і думати, планувати – це не те, це просто гаяння часу, шкода, що я та мої батьки не зрозуміли цього ще п’ять років тому. Я розумію, що більшість людей мають скрутне фінансове становище, але, повірте, світ не без добрих людей, варто лише зробити крок.

Уляна Гамоліна