В яких умовах працюють медичні сестри, як миряться рідні з ризиком для життя, чи звільняються медики під загрозою зараження та скільки коштує така небезпечна, але вкрай необхідна робота.
Наталія Авдєєва – постова медична сестра терапевтичного відділення Вінницької МКЛ №1 більше 20 років віддала служінню людям, працювала під час пандемії атипової пневмонії, а зараз стоїть на передньому краї боротьби з коронавірусом. Раз у три дні їздить на зміну, де добу працює у захисному костюмі – бере аналізи, перевіряє температуру, міряє тиск, виконує маніпуляції: капання, ін’єкції.
– Наталю, розкажи, як працюється в умовах коронавірусу, чи не думала ти змінити роботу?
– З початку пандемії було відчуття невизначеності, не знаєш, що має бути. У відділення з початку хвороби надходили хворі на пневмонію, у деяких підтверджували Ковід, але це були поодинокі випадки. Кількість хворих зросла з літа, більшість була після відпочинку на морі. З вересня ми вже стали ковідні. Мушу визнати, що залишилися переважно ті, хто працює від самого початку і до сьогодні. Молоді приходять, але не витримують… Звичайно, важко, втомлююсь, але, чесно, жодного раз не думала звільнитися.
– Скільки надходить хворих та який вік пацієнтів переважає?
– Зараз маємо сильний наплив, буває за зміну до 14 пацієнтів. На сьогодні у відділенні 42 людини, зайняті всі ліжка. Пацієнти різного віку – від 30 і більше. У декого немає кашлю, але знімок показує пневмонію. В одних кашель, в інших температура, хворі переживають, бо вона не збивається. Хтось лікується 10 днів, а хтось 20 днів. Все залежить від перебігу. Декому стає гірше, дехто легко переносить. У декого є задишка, знижується сатурація, тоді їм дають кисень. У складніших випадках хворих переводять у реанімацію.
– Чи хворіла ти, чи хворіли рідні?
– Я вже перехворіла, на щастя, в легкій формі, із симптомів була тільки втрата нюху. Дочка та сестра з усією сім’єю перехворіли, але, дякую Богу, всі у легкій формі. Мій останній результат ІФА на антитіла G був позитивний, а, отже, імунітет є. У відділенні половина перехворіла, більшість у легкій формі. Але були і випадки важкого перебігу, молодша сестра нашого відділення була у важкому стані, температура трималася, більше 5 днів була в реанімації.
– Чи виплачують ковідні кошти?
– У 2009 року під час пандемії атипової пневмонії теж була велика кількість хворих, нам обіцяли доплати за надмірне навантаження, але нічого не виплатили. Наразі ми отримуємо ковідні та муніципальні надбавки, які виплачують стабільно.
– А ти не боїшся знову захворіти?
– Чесно, ні. У відділенні є весь захист. Психологічно треба бути готовим до проблем і негараздів. Якщо готовий, будеш робити роботу. А якщо панікуватимеш, краще від того не стане. Всі прекрасно знали, яку професію обирали.
Олена Сташевська
