Вінничанка Олена Денисова вже давно не купує на ринках куркуму та імбир, їх вона вирощує у своїй квартирі на підвіконні.

Зі спецій готує чаї, зміцнює імунітет. А головне — догляд за рослинами не такий вже й складний, просто потрібно знати деякі секрети.

– Куркуму мені подарувала в горщику сестра. Я знала, що рослина ця корисна, з чудовими лікувальними властивостями та незамінна у рецептах. Невдовзі з’ясувалось, що її квіти мають декоративний вигляд. У перший місяць я пересадила куркуму у більший, трилітровий горщик, — каже Олена. — Куркума любить вологу, у літній період бажані щоденні обприскування. Причому навіть на стадії цвітіння її можна обприскувати «з головою». А ще ця рослина любить сонце, адже вона родом з Індії. Якщо плануєте зібрати врожай або розсадити бульбочки, краще куркуму приспати, тобто винести в прохолодне приміщення і припинити поливання. Коли стебла підсихають і листя жовтіє, можна збирати урожай. Для цього просто викопайте куркуму з корінням, воно і є придатним для споживання. Раджу помити його, порізати пластинами та висушити. Після того подрібнити до стану порошку. Куркуму додаю в чай, іноді в м’ясо.

Окрім куркуми, господиня вирощує імбир.

«Багато разів ми з мамою хотіли виростити імбир на підвіконні, але наші спроби закінчувалися невдачею. В Інтернеті виявилося дуже багато хибної інформації, там радили висаджувати рослину у широкий, неглибокий посуд, — додає Олена Денисова. — На початку цього року у супермаркеті я випадково побачила корені імбиру незвичного розміру і форми, загорілася ще раз спробувати його «приручити». Розрізала корінь імбиру на чотири частини з однією брунькою на кож­ному, посадила на глибину 5 сантимет­рів, полила, поставила на тепле підвіконня. І перші паростки були вже десь через два-три тижні. Перенесла їх на більш освітлене місце, виросли жирненькі пагони, висотою 70-80 сантиметрів. У більших і ширших горщиках утворилось більше пагонів. Коли похолодало, поливати стала двічі на тиждень. Поступово одне за одним стебла почали жовкнути і при легкому дотику відпадати, запах у відпалого стебла був неймо­вірний: суміш імбиру з ноткою цитрусу, неймо­вірно освіжаючий. Збирати врожай можна тоді, коли стебла почнуть жовтіти і відпадати. Після відмирання наземної частини корінь починає наростати і готовий до вживання. З імбиром роблю чай, додаю до м’яса, коли тушкую, в тісто для печива – теж виходить смачно та пікантно. А ще цією спецією можна зміцнити імунітет, адже тут багато вітамінів, мікроелементів, рослина має зміцнюючи та протимікробну дію. Це вкрай важливо у період простуд та пандемії».

Віталіна Володимирова