Поруч постійно проживає тільки одна родина. Від поселення до краю найближчого села Рожепи – кілометр. Кореспонденту «33-го каналу» Євгеній розповів, навіщо проміняв життя у Вінниці на «чисте поле» і яким чином забезпечує свій побут.

В родовому поселенні Благодар родина Голубєвих оселилася у 2015 році. До цього вона мешкала неподалік, у селі Рожепи (Жмеринський район), а перед тим – у обласному центрі.

Родина Голубєвих та однодумці брали землю, зважаючи на законодавство України. Згідно нього, кожен громадянин може отримати два гектари для ведення особистого селянського господарства.

-Ми облаштували будинок із солом’яних тюків. Фундамент робили без цементу. Використовували технологію каркасного будівництва (дубовий каркас і глиняно-піщана штукатурка поверх тюків). Будинок облаштований сонячними панелями, бо намагаємось бути автономними. Посадили власний лісок, де вже заготовляємо дрова на зиму. Їх перевозить власний віслючок! Таким чином не потрібно витрачати кошти на купівлю паливних матеріалів, – розповідає Євгеній Голубєв.

Поруч – дитячий майданчик із гойдалкою, пісочницею, драбинами, гіркою, гімнастичними кільцями. Там залюбки граються і тренуються 10-річні Іван і Світозар та сусідські діти. Вони відвідують школу в селі Слобода-Межирівська .

Більшість харчів родина поки що купує в магазині. Але вже заготовлює багато грибів (під своїми деревами), має фрукти із власного саду, городину, зелень із теплиць тощо.

Родина Голубєвих регулярно приймає участь у сільських святах села Рожепи, спілкується з однодумцями із різних регіонів, відвідує тематичні фестивалі, організовує свята в поселенні Благодар. До карантину Голубєви із друзями проводили “Хороводні вечірки” в Вінниці, куди запрошували всіх охочих. Там діляться досвідом, бо бажаючих створювати «райський куточок» на своїй землі все більше і більше.

– Ідея такого поселення в тому, щоб саме на цій землі має продовжуватися наш рід. Для покращення побутових умов намагаємося робити все можливе. В будинку є ванна кімната. Крім печі, маємо газову плиту (газ балонний). В планах – лазня, майстерня та інше, – наголошує Євгеній.

Голубєви займаються вирощуванням горіхів, які здають без посередників у кафе і ресторани Вінниці; збором і реалізацією трав’яних чаїв. Утримуючи породистих охоронців-вівчарок і котів-ловців мишей теж мають певний прибуток – від кошенят і цуценят. Голова родини у вільний час підробляє на будівництвах. Почав давати прибуток і розплідник рослин, який спочатку в першу чергу закладався для власних потреб. Алла почала шити енергозберігаючу одежу по старовинних кроях (на замовлення). Сімейний бюджет ще поповнюють кошти, які держава сплачує на утримання прийомної дитини.

Зрозуміло, велика проблема окремого поселення – медична допомога далеко.

– Навіть в селі Рожепи немає медичного пункту. Намагаємося лікуватись народними методами та гомеопатією. Тієї весни захворів на гайморит, вилікувався за сім днів голодом. За цей час прочитав із десяток книг щодо харчування і дієтично-розвантажуючої терапії (офіційна назва методу лікування при СРСР), – ділиться Євгеній Голубєв.

В планах ентузіастів – ще більша автономність. Не в тому сенсі, щоб відділяти себе від суспільства. Такої цілі зовсім немає. Навпаки, “благодяряни” активно шукають сусідів-однодумців! Мова йде про автономне існування, щоб самотужки забезпечувати себе продуктами, енергоносіями, заробітком від праці на своїй землі, не виїжджаючи із поселення.

– Збираємося більше заготовлювати лікарських рослин, робити трав’яні чаї, розширити пасіку тощо. Плануємо створювати поробки та різні вироби із дерева та інших природних матеріалів. Почали вирощувати навіть екзотичні дерева – наприклад, хурму, інжир, ґінгко, метасеквою, магнолію, кедри. Чекаємо, що поселення поповниться сусідами-однодумцями, – ділиться задумами пан Голубєв.

Фелікс ЖАНІН