– Колеги вже валяться з ніг — ні фізично, ні морально не витримують такого потоку хворих. У нас працює 9 ковідних бригад, збільшити їх не можемо, бо, згідно з вимогами НСЗУ, на 200 ліжко-місць це норма.
У бригадах — переважно молоді лікарі, «зубрів медицини», яким за 60, відсторонили, щоб повторно не заразилися, інакше ризикуємо втратити найцінніші кадри, — каже головний лікар Олександр Кривов’яз, де вже померло 4 лікарі від Ковіду.
Про звільнення благає завідувачка інфекційного відділення у Немирові
Каже, що не хоче грошей, а хоче вижити.
Про важкий морально-психологічний клімат серед медичного персоналу розповів головний лікар Павло Ткачук.
– Кількість важких хворих невпинно зростає. Переважно — це люди із цукровим діабетом, яким двічі на добу потрібно контролювати рівень цукру у крові. За такими пацієнтами необхідний цілодобовий нагляд. Медичний персонал виснажений. Про звільнення уже благає навіть завідувачка одного з інфекційних відділень. Вона виснажена фізично і морально. Уже по-всякому вмовляю залишитися. Зараз пішла у відпустку, але чи повернеться? Середній та молодший медичний персонал також ледь тримаються. Спробували змінити графік чергування: добу через три, щоб люди відпочивали. Кадри — це найголовніше. А поки складається така ситуація, що вони змушені виживати. Немає розуміння серед місцевого населення, люди й далі продовжують ігнорувати карантинні вимоги. Але медики не залізні, якщо так далі піде, нікому буде лікувати.
«Медсестра відпрацювала пів зміни і звільнилася»
Керівник центру Ігор Матковський розповідає про емоційне вигорання медиків.
– Над цим явищем ми працювали фактично з моменту створення СНІД-центру. Найчастіше таке ставалося з медперсоналом, котрий надавав медичні послуги людям з ВІЛ/СНІД.
До всіх цих явищ ми звикали поступово, навчилися з цим працювати. Оскільки у пандемію коронавірусу ми увійшли з колективом, котрий надавав допомогу таким пацієнтам, тому вміємо впоратися і з вигоранням при коронавірусній інфекції. Найголовніше для наших медиків — чітко розмежовувати на психологічному рівні роботу і сім’ю.
Якщо відпустка, значить, вона має бути повноцінною, без жодних авральних викликів на роботу, як це часто практикується, або проведення відпустки на робочому місці, ніби це особливий подвиг. Намагаємося створити максимально комфортні умови для роботи. Люди мають відчувати, що їхня праця дуже важлива. Але навіть за таких умов стаються емоційні зриви. Було таке, що медсестра прийшла на своє перше чергування, відпрацювала пів зміни і покинула роботу! Таке у нас і з лікарем було. Приховувати не буду, плинність кадрів у нас існує, відсотків 10-15. Але добре, що у нашому колективі більшість прижилася, вони відчули себе незамінними. Якщо до коронавірусу у нас було 80 медпрацівників, з початком пандемії стало 250.
З початку 2020 року Україну покинуло 66 тисяч лікарів та медперсоналу. Такі дані оприлюднено у щорічному звіті Центру Разумкова. За даними МОЗ, на 1 січня 2021 року Україні не вистачало 33707 лікарів та 35 тисяч середнього медперсоналу.
Людмила ПОЛІЩУК
Тетяна КОНДРАТЬЄВА
