Вікторія Маремуха — найяскравіша учасниця проєкту «Супермодель по-українськи-2».

Дівчина, яка працювала до 25 років офіціанткою у місцевому ресторані, зуміла стати фіналісткою всеукраїнського телевізійного проєкту.

Вінничанка стала обличчям колекцій світових дизайнерів. А контракти з нею мріють укласти бренди зі всього світу. Окрім того, вона знімається у фільмах та веде телепрограми на національному телебаченні.

– З самого дитинства я мріяла працювати у модельному бізнесі. Але мені заважали комплекси та цькування з боку знайомих. Я думала, що вершини шоу-бізнесу не для мене. Та згодом моя думка змінилась. І нарешті змогла себе проявити, — ділиться Вікторія Маремуха. — А все тому, що циганка напророчила мені світову славу і долю фатальної жінки. Вона була вагітна, коли мені це сказала просто на вулиці. І важко було повірити у її слова, але так хотілось, аби ця слава до мене прийшла. Але тоді я вважала себе бридким каченям, Батьки вважали, що модель — це не професія, а однолітки казали: «Ти що, Анджеліна Джолі? Подивись на себе, ти ж низька, непримітна, кому ти потрібна?»

Я сумнівалася, чи є сенс йти на проєкт і ганьбитись. Мій друг, з яким ми разом працювали в ресторані, пос­тійно мені казав: «Що ти сидиш тут і миєш каструлі, тобі треба рухатися до подіуму: ти яскрава, харизматична, красива». І тут — перший сезон «Супермоделі». Він мені відразу: «Все, йди», – і був упевнений, що я таки піду. Але мої страхи та комплекси виявилися сильнішими. Весь сезон я дивилась зі слізьми на очах. І мріяла, що я таки зможу потрапити на телешоу. Мій друг, Женя, відправив анкету замість мене на наступний сезон. І мене запросили у проєкт. Було страшно, але я все змогла. Та, попри нарікання за мій вік і сільські манери, я стала кращою із кращих. Бо вірила в себе ще з 16-ти років. Хто б міг подумати, що віщування ворожки через десяток років збудуться…

 Софія Копач