Сьогодні виринули в спогадах:
Мій батько, трішки «під шофе»,
У хромових новеньких чоботах
І в синім офіцерськім галіфе.

А мама в сукні від модистки
Підкреслює тоненьку талію.
Співає гарно, мов артистка,
Із запахом «Сріблястої конвалії».

Такі, як всі воєнні діти.
Не знали розкіш, недовчилися.
Мої найкращі в цілім світі,
Вже спочивайте, наробилися…

Такими згадалися мені мій тато Петро і мама Рая. Царства їм Небесного. Господь їх любив, бо мама пішла на Різдво, а тато на Миколая.

Анатолій Жучинський