А вже наступного дня головний «Бідняжка» України разом із друзями та справжніми екстремалами сплавлявся на човнах по річці Згар… І збирав по 6 мішків сміття на берегах!
Про найкращі маршрути карантинного сезону-2021, нові гастротури Поділля, омріяний глемпінг-парк під Вінницею та перспективи відкриття «Багачок» на базі «Бідняжок» Андрій Рибачок розповів у інтерв’ю для «33-го каналу».
– Вітаємо із народженням сина! Тепер Маркус найменший член вашого турклубу «Бідняжки»! Коли його перший вихід у мандри?
– Дякую всім за вітання, бо їх було справді дуже багато… Скажу чесно, ми вже думаємо, коли зможемо вперше взяти сина із собою в мандрівку. У 6 місяців чи пізніше? Бо наші друзі вже мандрували із немовлям, якому було не більше півроку.
– По Вінниччині ви возите тури вимушено чи це нині тренд локальних мандрів?
— Відверто зізнаюсь, що без дальніх подорожей за кордон по всьому світу цей бізнес нерентабельний! Але не знати, не бачити і не спробувати на смак рідне Поділля – це гріх для справжнього вінничанина. Тим більше, що нові об’єднані громади самі запрошують «Бідняжок», створюють нові локації, зелені садиби, готують дегустації та навіть місцевих гідів по історії села та гастроцікавинках… І таких нових «магнітів» на карті Вінниччини я знаю вже більше 10! Особливо вразив мене Іванів, де буквально всі – від вчительки зі школи до голови громади – зацікавлені в гостях громади і туризмі…
Серед таких патріотів Поділля я шукаю місце для своєї мрії – глемпінг-парку… Але тут є багато «але»!
– Що ти маєш на увазі? Дорогі ціни, відсутність вільної землі чи проблеми із дорогами та комунікаціями?
– Все разом… Бо земля є, класні береги Бугу і Дністра, зони для рекреації та занедбані табори відпочинку… Але як тільки ти доходиш до стадії прийняття рішень, то починають звідусіль вилазити проблеми… Там не можна! Там вже чиєсь! Там треба аж рішення Кабміну! Чи за підключення до світла просять майже півцарства! Чесно кажучи, я вже об’їхав у радіусі 30 кілометрів усі ділянки і громади навколо Вінниці, та все марно… Мрія поки що не здійснилась, але я за неї продовжую боротись! Бо у Норвегії чи Польщі можуть собі люди дозволити такі куточки екотуризму буквально для всіх… А у нас лише палаци і 6-метрові паркани будуються на берегах, а для кількох екохатинок місця і дозволу немає…
– То, може, варто перейменувати «Бідняжки» в «Багачки» – і всі проблеми мажорно вирішаться на раз?
– …Надцять років тому, на самому початку нашої туристичної спільноти назва «Бідняжки» була крутою, правдивою і на хвилі, як зараз кажуть, хайпу… Бо навколо були турфірми лише із манливими назвами типу ВІП, «Верона», «Париж» чи «Багами»… І ми після перших мандрів у електричках, студентських ночівель у наметах та вечерях із вогнища погодились на цю негламурну назву, яку нині знають всі… Не раз нам радили її змінити на щось більш красиве і привабливе, але ми не погоджуємось «вбити» легенду… Навіть після скандалу із морським курортом на Рассейці «Бідняжки» вижили, стали ще більш популярні та замовили для більш вибагливих туристів на цьому березі комфортнішу базу відпочинку… Тому «Багачок» від мене не буде.
– Тобто гостро- і алкотури нині рулять на Вінниччині?
– Вони рулять вже скрізь… Бо перше, що мене питають туристи: де ми будемо обідати, вечеряти і смакувати щось новеньке-цікавеньке. І буквально по всій Вінниччині вже є такий крафт від овечого сиру, вина, чачі, домашніх страв, авторської ковбаси і настоянок, що з-за щедрого столу неможливо встати…
– Головний «Бідняжка» хоч раз був у готелі, де «Все включено»?
– Чесно? Ні… Я весь час із друзями шукав якісь свої стежки до нових вражень. І тому на «ледачий» відпочинок із повними шведськими столами ні разу не було настрою! Може, колись таки спробую цей сервіс? Бо ми одного сезону штурмували Норвегію з її фйордами… Наступного застрягали в Мексиці. Тепер відкрили сплав по рідному Згару і нині чекаємо відкриття кордонів, поновлення безвізу та справжньої весни… Мандруйте і багатійте враженнями!
Роман КОВАЛЬСЬКИЙ
