Загиблим поетам й героям

Нас мололи на висівки.
Нас крутили на фарш.
Відправляли на виселки
Під гучне: “Шагом марш!”

Як худобу тримали
За дротами і гратами,
На убій гвалтували
Прутнями і перематами.

Наступали на горло
Конвоїри “під мухою”,
Щоб забули про гордість,
Щоб боялись і слухались.

На коліна нас клали
І стріляли у спину.
На розплід залишали
Переламаних через коліно…

Але ми воскресали
І прощались з могилами.
До своїх прилітали
Вже без плоті
та з крилами.

Ночами у вікна стукали,
Але нас не почули ні разу…
Може, станем наступникам
Маяками, дороговказами.

Анатолій Жучинський