«Повернувся материнський інстинкт чи вона була сурогатною і вирішила продати маля?» — запитують місцеві жителі.

У минулих номерах газети ми розповідали вам про те, як у Гайсині 17 квітня у акушерсько-гінекологічному відділенні центральної районної лікарні жінка народила дитину, але після пологів зникла із закладу. Новонароджена дівчинка виявилась здоровою, з вагою 3500 грамів, її назвали Надія Олександрівна й після того, як крихітка набрала вагу, відправили у спеціалізований заклад. Та днями ця історія набула несподіваного фіналу, бо забрати свою дочку вирішила її рідна матір! Подробиці з’ясовував наш кореспондент.

– Скільки живу та працюю, але такого ще не бачила. Того квітневого ранку до пологового прибігла жінка й стала кричати, що народжує. Вона дуже швидко народила донечку. Їй поклали маля на груди, дочекались, аби ві­дійшло місце. Породілля надала про себе в усній формі інформацію – мовляв, звати її Ольга Мельник, 1983 року народження. А тоді попросилась в душ і зникла.

На жаль, жодного фото чи камер, які б могли зафіксувати породіллю, не було. Я потім знайшла відео з камер, які розташовані на костелі, то там було видно, що після пологів жінка постійно була з кимось на зв’язку. І машина під’їхала спеціально з такого боку, що наче хотіли здатись непоміченими. І номерів не видно. Тільки те, що це червона «дев’ятка», — пригадує начальник від­ділу ювенальної превенції Гайсинського районного управління поліції Наталія Гудима.

— У п’ятницю в Гайсині була велика злива. П’ята година вечора, я саме збиралась в гості. Раптом мені телефонують: «Хочемо з вами зустрітись. Я мама дитини, яку залишила у пологовому». Я відповіла, що у відпустці й перебуваю вдома. Та співрозмовниця заявила, що знає, де живу, і зараз приїде. Чесно кажучи, спочатку навіть не зрозуміла, що це взагалі відбувається. Машина, та сама червона «дев’ятка», приїхала дуже швидко. Звідти вишли сама матір, її 18-річна дочка та племінник. Запросила їх під накриття хати, чого ж будуть мокнути.

Жінка одягнена гарно, доглянута, точно благополучна. Раптом вона впала на коліна та схопила мене за ногу. Мовляв, я мама, допоможіть, мені потрібно терміново забрати дитину. І щоб все зробити тихо, щоб ніхто нічого не знав. І що потім ще могорич привезуть за все. Я була шокована. Розплакалась. Бо ж тій крихітці були потрібні мама, її тепло, любов, речі першої необхідності. Дівчинка ж така ма­цьопа, її любити треба, бавити. А може, вона захворіла – чого ж про це не думали? Та у відповідь співрозмовниця: «Ми всі кошти віддамо! Ми готові на все. Встигнемо ми дитину за тиждень забрати?» І жодної сльози…

Свій вчинок пояснити жінка толком не змогла. Зауважила, що ніхто не знав, що вона вагітна. А 18-річна дочка сказала, що нічого не помічала, бо у Києві на навчанні. Щось у це мало віриться, тим паче зараз, коли діти сиділи вдома через дистанційку. Кажуть, породілля навмисно сказала київську адресу, бо там вони колись проживали. Коли давала мобільний номер, то банально помилилась на одну цифру. З’ясувалось, що в день, коли народжувала, породілля назвала лише справ­жнє своє ім’я – Ольга.

Жінка 1980 року народження, має чотирьох доньок. Старшій -18, найменшій три. Є в неї чоловік, всі ці діти від нього. При розмові Ольга стверджувала, що живе у Тульчині, хоча вже перевірили базу — то не так. Племінник жінки кілька разів наголошував, що в нього скрізь зв’язки, все вирішать і заберуть дитину! Розумієте, якби в цієї жінка була післяпологова депресія, вона б стояла на обліку… Планувала б, купувала все для малечі. Але ж тут зовсім інше.

Відомо, що перед тим як приїхати до поліції, матір дівчинки була у пологовому та влаштувала там скандал в пошуках дитини. Місцеві припускають, що така терміновість може бути і через те, що жінка могла стати сурогатною мамою і може продати маля? Чи є тут доля правди – невідомо…

По закону Ольга має право забрати свою дитину, якщо доведе, що справжня мама і турбується про неї, виконає всі необхідні умови. Якщо не виправиться – маму позбавлять батьківських прав. Дівчинка нині у відповідному центрі, де нею опікуються.

– Я щодня цікавлюсь, як там Надійка, бачу її фото, відео. Така красунечка. Ви знаєте, коли її залишили, до мене півсотні людей телефонували і хотіли всиновити маля. Якась жіночка каже, що це могла її дочка народити і покинути, вона вже так робила. Готова була забрати дитину. Та з’ясувалось – це не та людина. Що вам сказати, долею Надійки прониклись всі. Як проводжали її з пологового – плакали. І я так розчулилась… Дуже хочу, щоб у цієї дівчинки все було добре!

Віталіна Трудько