Відео, де військовослужбовець ЗСУ цілується зі своїм хлопцем, викликало хвилю обговорень як серед військових, так і цивільних вінничан.

Одні впевнені, що геям в армії не місце, інші переконані, що армію ганьблять наркомани, алкоголіки та чиновники-корупціонери, а не військовослужбовці нетрадиційної орієнтації.

Пристрасний поцілунок в губи молодого військовослужбовця ЗСУ із своїм хлопцем у цивільному — те­ма №1 не ли­ше у соцмережах се­ред молоді, але й серед шта­бістів. Са­­ме останні спочатку поширили версію, що ролик — справа рук агентури Кремля, щоб дискредитувати українську армію. Але згодом з’ясувалося, що хлопець у камуфляжі дійсно служить у Збройних силах. Це 20-річний льв’янин Володимир Заішлий. Він розмістив відео в Інстаграмі, бо не приховує своєї орієнтації. Але після розголосу ситуації хлопцю зателефонували з військової частини та вимагали видалити ролик. Відео було видалене, хоча Заішний вважає, що там не було нічого, що могло б дискредитувати армію.

Яке ставлення до гомосексуалістів у погонах – запитали у діючих вінницьких війсь­ковослужбовців та військових у відставці.

– Кому яке діло, хто з ким цілується? Знаю на мільйон відсотків про геїв в армії і не тільки, а й серед гвардійців та правоохоронців різних рангів. Бачив таких не раз, правда, вони вміло приховували свою орієнтацію, але їх видає манера поведінки. Одні вже такими приходять служити, інші стають геями у чоловічому колективі. Можливо, брак спілкування з дівчатами дається взнаки, а, можливо, через екстремальні, стресові ситуації з‘являється непереборне бажання підтримки дружнього плеча. Я не експерт у цих питаннях, але моя особиста думка, що питанням, хто і з ким цілується — остання проблема в армії, — Олександр, за позивним Лисий, діючий військовий однієї із військових частин Вінниччини, ділиться думкою.

– Пропагуватися має нормальний уклад сім’ї, це запорука здорового суспільства, а пропаганда ЛГБТ — це самознищення! Навіщо робити відео і поширювати його в Мережі?! Чим вони красуються? Це такі зараз подвиги у сучасної армії? Як не самогубства, то ще якась біда… Куди дивляться командири, лікарі, психологи? — обурюється колишній доброволець батальйону «Донбас» Сергій.

– Коли чоловік вирішує служити, для нього честь мундира має стати найважливішим у житті! Але тут спрацьовує людський фактор. Мені навіть бридко про це говорити. Такі питання вважаю провокативними. Але є такі, що цим пишаються… Але, як кажуть в народі, в сім’ї не без виродка… – Володимир Князевич, військовослужбовець НГУ.

Каріна МАЄВСЬКА